Від завтра всі сайти та інтерфейси товарів мають бути українською. Що це означає на практиці
16 липня починають діяти нові норми Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Вони регламентують використання української мови в інтернеті та в інтерфейсах компʼютерних програм і товарів.
DOU розповідає, що це означає на практиці та в яких випадках загрожує покарання.
Що це за закон
Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» ухвалили у квітні
Що зміниться з 16 липня 2022-го
З 16 липня українська мова стає обов’язковою на сайтах компаній та у користувацьких інтерфейсах. Про це йдеться у другій та шостій частинах ст. 27 згаданого Закону. До речі, там окремо прописано, що вимоги Закону не поширюються на мови програмування. Однак:
- Усі товари, на яких встановлена комп’ютерна програма, мають бути перекладені українською. Тобто умовний автомобіль, мультиварка, смартвотч повинні мати українськомовний інтерфейс. Обсяг користувацької інформації українською на електронному екрані, панелі керування зі звичайними кнопками не може бути меншим за обсяг інформації будь-якою іншою мовою в цьому інтерфейсі.
Під користувацькою інформацією Закон розуміє усю інформацію, яка відображається на пристрої та з якою взаємодіє користувач і яка представлена текстом.
- Інтернет-представництва держорганів, органів місцевої влади, медіа, підприємств, а також бізнесів, які реалізують товари й послуги в Україні та зареєстровані тут, повинні бути представлені українською мовою.
За словами Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя, інтернет-представництво — це вебсайти, сторінки в соцмережах, YouTube-, Viber-, Telegram-канали, мобільні застосунки, інформаційні боти тощо. Тобто будь-який ресурс, який публічно представлений в інтернеті й пов’язаний із компанією чи органом влади, згаданими в Законі, має бути українською.
Що саме на сайті має бути лише українською
За словами адвоката й менеджера в адвокатському об’єднанні PwC Legal Артема Крикуна-Труша, коли йдеться про українськомовний сайт в контексті обговорюваного закону, слід говорити насамперед про інтерфейс сайту та контент компанії, яку він представляє. Інтерфейс — це все, з чим взаємодіє користувач, на кшталт кнопок, пунктів меню, вкладок, поп-апів тощо. Однак контент, який публікують на цьому сайті сторонні користувачі (коментарі, оголошення тощо), не обов’язково має бути українською, бо це — не частина інтерфейсу і не контент компанії.
Тож, якщо, наприклад, айтівець, перебуваючи в Києві, шукатиме роботу Front-end Developer’а й зайде на ресурс із вакансіями, інтерфейс сайту для нього за замовчуванням має завантажитися українською. А от контент, на кшталт текстів вакансій в цьому випадку, — може бути й іншою мовою. Якщо власник цього сайту вважає за потрібне мати версію інтерфейсу іншою мовою, він повинен додати відповідний перемикач, і тоді умовний айтівець зможе скористатися додатковою опцією та побачити й інтерфейс ресурсу потрібною йому мовою.
Крім того, Закон каже, що поряд з версією, наприклад, вебсайту українською може існувати версія англійською, німецькою чи будь-якою іншою іноземною мовою. Однак українськомовна версія за обсягом та змістом інформації не може бути меншою, ніж іншомовні версії. Крім того, саме українськомовна версія сайту має завантажуватися за замовчуванням для користувачів в Україні.
Чи потрібно перекладати українською контент від користувачів
Вимоги закону не стосуються контенту, який на сайті публікують сторонні користувачі, не власники бізнесу, каже Артем Крикун-Труш. Тобто коментарі, блоги на сайтах компаній, топіки у форумах також не обов’язково дублювати українською.
Однак якщо йдеться про медіа, зареєстроване в Україні, ситуація інша. В цьому випадку будь-який контент, зокрема й блоги, авторські колонки, мають бути насамперед українською. Бо все це сприймають як інформацію, подану ЗМІ, а її мову закон контролює.
Чи є винятки
Так. Іноземні компанії, які реалізують товари й послуги в Україні та мають тут дочірні підприємства, філії, представництва, повинні мати версію сайту українською мовою лише в обсязі, достатньому для зрозумілої навігації та мети діяльності власника такого інтернет-представництва.
Яке покарання загрожує порушникам
Закон передбачає попередження і штрафи в разі його порушення. Однак аби порушення виявили, має бути відповідна скарга, надіслана до мовного омбудсмана. Або ж він сам з власної ініціативи може ініціювати перевірку.
Штраф можуть накласти на посадовців, керівників і співробітників компаній, організацій будь-якої форми власності, а також на інших фізичних осіб, які порушуватимуть закон. Розмір штрафу складає від 3400 до 8500 грн., якщо порушення вчинили вперше. За повторне порушення штраф становитиме від 8500 до 11900 грн.
Та перед тим як виписати штраф, представники уповноваженого із захисту державної мови мають скласти адмінпротокол. І вже мовний омбудсман вирішуватиме: винести лише попередження чи одразу накласти штраф.
Якщо ж бізнес реалізовуватиме товари (автомобілі, мультиварки, смарт-годинники тощо) без українськомовного інтерфейсу, вважатиметься, що він продає товар неналежної якості.
Крім того, Уповноважений з мовної політики, за словами Артема Крикуна-Труша, має надавати бізнесу роз’яснення щодо того, як дотримуватися норм закону. Відповідно, бізнес може надіслати на його ім’я з проханням детально пояснити, як йому діяти в конкретній ситуації.
