Що відомо про виробника ракет «Фламінго», в якого працює понад 2000 людей

3 листопада голова Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони Юрій Гудименко заявив, що відомство почало перевірку діяльності компанії Fire Point — одного з найбільших отримувачів державних коштів у сфері оборонних закупівель. За його словами, збір фактів продовжується, адже в суспільстві зростає кількість запитань щодо законності витрат і можливого лобіювання контрактів.

Поки триває розслідування, DOU зібрав усе, що відомо про Fire Point: від історії створення компанії й розробки дронів FP-1 та ракет «Фламінго» до міжнародних партнерств, держконтрактів на $1 млрд і публічних скандалів навколо неї.

Хто і як створив компанію

Українська оборонна компанія Fire Point була заснована в середині 2022 року під час повномасштабного вторгнення. Хоча, за даними Опендатабот, компанію зареєстрували у 2021 році, тобто за рік до початку великої війни.

Як писало видання AP, засновниками компанії стала група друзів, далеких від традиційної «оборонки» — інженерів, архітекторів і геймдизайнерів. Спочатку команда працювала у волонтерському форматі: збирала кошти для громадської організації Civic Hub, яка згодом переросла в проєкт діпстрайк-дронів. За даними Опендатабот, спершу підприємство мало назву Centrocast, а у лютому 2023-го було перейменоване на Fire Point і переоформлене на Єгора Скалигу — фахівця кіноіндустрії, який до війни займався локаціями для фільмів, зокрема «Люксембург, Люксембург», «8 перших побачень» з Володимиром Зеленським та інших.

CTO компанії стала Ірина Терех — підприємиця, архітекторка, яка мала компанію з виробництва інсталяцій з бетону (потрапила до рейтингу Forbes «30 до 30» 2022 року). Третім публічним обличчям компанії є Денис Штілерман — головний конструктор Fire Point. За словами Терех, вони зі Скалигою і Штілерманом фінансували розробки власним коштом до моменту, коли держава почала закуповувати їхні дрони, передає Kyiv Independent.

Ірина Терех. Фото: Facebook

За даними AP, поступово Fire Point розрослася до мережі з 30 прихованих виробничих приміщень по Україні. Як зауважила виданню Ірина Терех, кількість співробітників за три роки зросла з 18 до 2200 (станом на серпень 2025 року).

«Фламінго», FP-1 та інша зброя Fire Point

Головними досягненнями Fire Point стали дві далекобійні системи озброєння — ударний дрон-камікадзе FP-1 та крилата ракета «Фламінго» (FP-5). Обидві розроблені у відповідь на потребу України завдавати ударів по ворожих цілях у тилу. Ці системи вже взяті на озброєння. Зазвичай компанія презентує нові розробки на виставках військової техніки, тому деталі першими з’являються у пресі. Власного сайту і соціальних мереж Fire Point не має. Нижче розглянемо характеристики виробів Fire Point та їхнє бойове застосування.

FP-5 «Фламінго»: ракета з дальністю польту понад 3000 км

«Фламінго» (FP-5) — українська далекобійна крилата ракета, представлена публіці у серпні 2025 року. Ймовірно, ракета була розроблена у кооперації з британською компанією Milanion Group.

Ракета «Фламінго». Фото: ТСУ

Технічні характеристики. FP-5 «Фламінго» — ракета наземного базування, що стартує з пускової установки на землі. Стартова маса — близько 6 тонн, розмах крил — близько 6 м. На розгін використовується твердопаливний прискорювач, далі ракета летить на дозвуковій швидкості — до 950 км/год (крейсерська ~850 км/год) на висотах до 5 км.

Ймовірне відхилення від цілі оцінюють приблизно в ~14 м, тобто точності достатньо для ураження великих стаціонарних об’єктів. Заявлена дальність польоту — 3000 км. Бойова частина важить орієнтовно 1000–1150 кг, і, за оцінками експертів, може мати протибункерний характер.

Корпус FP-5 виготовляють навиванням зі склопластику, який зменшує помітність для радарів і спрощує масове виробництво. Зазвичай таку технологію використовують в балістичних ракетах. Крила нерухомі й прямі, двигун встановлено зверху фюзеляжу — конструктивні рішення, що полегшують серійне виготовлення, але подовжують передстартову підготовку (приблизно 20–40 хв).

Бойове застосування. Ракети «Фламінго» можуть вражати цілі на більшій частині території росії, включаючи Урал з містами Єкатеринбург, Челябінськ, Нижній Тагіл.

Про перше успішне застосування ракет FP-5 заявив Володимир Зеленський під час закритого брифінгу 27 жовтня цього року. Проте, за даними «Мілітарного», під час удару по базі ФСБ в окупованому Криму 30 серпня застосували декілька ракет «Фламінго». До цього видання писало, що удар завдали ракетами «Нептун». Унаслідок атаки щонайменше три ракети влучили по об’єкту, знищивши частину інфраструктури (зокрема, 6 катерів на повітряній подушці).

Загалом, за словами Зеленського, «Фламінго» вже дев’ять разів брала участь у військових операціях.

Дрон FP-1

FP-1 — це дрон-камікадзе великої дальності. Вперше його публічно представили в травні 2025 року на оборонній виставці в Києві. За даними Forbes, на момент презентації БПЛА вже використовували у боях, а його виробництво почалося за рік до цього..

Дрон-камікадзе FP-1. Фото: Facebook (Efrem Lukatsky)

Технічні особливості. Дрон розрахований на дальність польоту до ~1600 км і несе бойову частину приблизно 60–120 кг. Конструкція зроблена з простих і дешевих матеріалів. Планер дрона виконаний переважно з фанери, вирізаної лазерними верстатами з ЧПК. Пазово-стяжне з’єднання деталей дає змогу швидко збирати корпус без застосування дорогих матеріалів чи складних технологій.

FP-1 не має шасі — він злітає з катапульти за допомогою твердопаливного ракетного прискорювача. Відмова від колісного шасі зменшила вагу конструкції на 5% і вивільнила цей запас під пальне та вибухівку.

Для крейсерського польоту використовується двоциліндровий бензиновий двигун з повітряним гвинтом — простіший і дешевший, ніж 4-циліндрові мотори іранських Shahed-136.

Навігація дрона інерціальна з супутниковою корекцією. Причому розробники створили власне ПЗ, стійке до радіоелектронної боротьби ворога. Відсутність складних вузлів (шасі, систем повернення тощо) означає, що FP-1 — суто «одноразовий» дрон, зате максимально орієнтований на дальність і точність удару.

Бойове застосування. FP-1 використовують для ураження важливих об’єктів у глибокому тилу: нафтобаз, складів боєприпасів, промислових майданчиків і командних пунктів.

У 2025-му дрон згадувався у низці повідомлень про атаки на об’єкти в глибокому тилу, зокрема в липні — по хімзаводу під Москвою (близько 70 км від столиці росії). А 9 жовтня — по великій нафтобазі «Матвєєв Курган» в Ростовській області. Противник визнавав, що його ППО не завжди встигає перехоплювати такі удари далеко від фронту.

Інші проєкти та розробки

Окрім FP-1 та FP-5, компанія Fire Point анонсувала й інші озброєння. На міжнародній виставці MSPO-2025 у Польщі у вересні 2025 року було представлено концепти двох балістичних ракет власної розробки — FP-7 та FP-9.

FP-7 позиціонується як тактична ракета малого радіусу (до 200 км, швидкість ~1500 м/с, бойова частина ~150 кг).

Натомість FP-9 — вже ближче до оперативно-тактичного комплексу: дальність заявлена до 855 км, швидкість до 2200 м/с, а вага БЧ — близько 800 кг. Обидві ракети запускаються по навісній траєкторії, набираючи значну висоту і стрімко падаючи на ціль — що ускладнює їх перехоплення. Детальні характеристики цих систем поки що не розкривають.

Характеристики балістичних ракет FP-7 та FP-9. Фото: «Мілітарний»

Також команда представила новий ударний дрон FP-2 для мідстрайків. Він має дальність польоту до 200 км та бойову частину вагою 105 кг. За конструкцією FP-2 базується на далекобійному FP-1 (дальність — 1400 км), але пристосований для прифронтових завдань з більш потужною бойовою частиною. Компанія заявляла, що FP-2 уже використовується на фронті. Завдяки уніфікації з FP-1 його виробництво та постачання можуть відбуватися швидше.

Також Fire Point планує увійти у сферу протиповітряної оборони. У вересні представники компанії заявляли, що працюють над власними системами ППО. Проте деталей поки не розголошують.

Роль у війні та співпраця з військом

За короткий час Fire Point перетворилася з нікому не відомого стартапу на найбільшого постачальника ударних дронів для української армії. За інформацією Kyiv Independent, у 2024 році компанія продала Міністерству оборони FP-1 на суму 13,2 млрд грн (≈$320 млн), що становило майже третину річного бюджету МОУ на БПЛА. Загалом за 2022–24 роки ЗСУ закупили близько 2000 дронів FP-1.

Надходження державного фінансування допомогло різко наростити виробництво: з кількох десятків на місяць до сотні одиниць на добу 2025 року. Власне, у 2025-му Fire Point став «флагманом» української програми далекобійних дронів, що, за підрахунками Defense Express, суттєво наблизило паритет з іранськими «шахедами» за обсягами випуску. За словами Ірини Терех, максимум, якого вдалося досягти, — це 100 FP-1 на день (3000 на місяць). В планах — виробити 9000 дронів до кінця року.

Щодо виробництва «Фламінго», то, за повідомленням Defense Express, компанія виготовляє близько 30 ракет на місяць, але планує вийти на більшу кількість.

FP=5 «Фламінго» в дії. Фото: Fire Point

За даними Associated Press, готова партія дронів FP-1 потрапляє до підрозділів протягом 72 годин вантажівками під виглядом звичайного товару. За словами Терех, близько 60% всіх ударів вглиб території ворога завдають дрони Fire Point і 55–60% — влучають у ціль.

Усі заводи компанії розосереджені та засекречені, щоб уникнути ракетних ударів. За словами керівниці, більшість процесів автоматизовані, а виробництво працює безперервно.

Fire Point постачає свою продукцію не тільки Збройним силам, а й іншим силовим відомствам. Наприклад СБУ підтвердила, що використала дрони FP-2 для ударів по логістичним базам та місцям скупчення техніки і військових.

Репутація та розслідування

До 2023 року Fire Point трималася в тіні. Однак у 2024–2025 роках компанія стала все частіше згадуватися в медіа як «зірка» українського військово-промислово комплексу. Президент Зеленський неодноразово відзначав успіхи нових вітчизняних дронів і ракет. Зокрема, в серпні 2025-го він публічно назвав ракету «Фламінго» «найуспішнішою нашою ракетою з дальністю польоту в 3000 км».

Сама компанія останнім часом все активніше спілкується з пресою. В серпні 2025 року Fire Point запросила журналістів Associated Press на один із своїх таємних заводів — продемонструвати виробництво FP-1 і нових ракет. Фоторепортаж і стаття AP привернули увага до компанії в західній і українській пресі. Пізніше детальні матеріали про Fire Point випустили Politico, The Economist, Newsweek та інші відомі видання, а також українські профільні ресурси Defense Express, «Мілітарний» тощо.

Перевірка НАБУ

Приблизно в той же час компанія привернула увагу правоохоронних органів та антикорупційних структур. У серпні 2025 стало Kyiv Independent повідомило, що НАБУ розпочало розслідування щодо Fire Point. За даними видання, антикорупційне бюро перевіряє дві підозри: чи не завищувала компанія вартість комплектуючих і кінцевих виробів при продажу державі, а також чи не перебільшувала кількість реально поставлених дронів у звітах.

Інша лінія розслідування — виявлення можливих прихованих бенефіціарів. Згідно з джерелами, слідство цікавиться можливою причетністю бізнесмена Тимура Міндіча — колишнього бізнес-партнера Зеленського по студії «Квартал 95» — до власності Fire Point. Компанія Fire Point підтвердила факт перевірки, але відкинула звинувачення, назвавши їх безпідставними. Згодом в НАБУ офіційно заявили, що розслідування не стосується ракет «Фламінго».

На сьогодні офіційних звинувачень Fire Point не висунуто, а розслідування не завадило подальшому зростанню компанії. Ба більше, Ірину Терех та Єгора Скалигу запросили до урядових дорадчих органів при Офісі президента. Зокрема, у квітні 2023 року глава ОП Андрій Єрмак ввів їх до складу Ради з питань розвитку малого та середнього бізнесу, відзначивши їхній внесок у технологічний сектор. Цей факт, утім, підживив підозри критиків щодо «ручного режиму» підтримки Fire Point з боку влади. Терех жартома відкидає такі претензії:

«Нас то з Єрмаком пов’язують, то з Міндічем — ніяк не визначаться».

Вона натомість звинуватила конкурентів у інформаційних атаках і визнала, що загалом скепсис до нових оборонних компаній виправданий після років корупції у сфері держоборонзамовлень.

Скриншот з відео Associated Press

Технічні зауваження до виробів

26 жовтня на The New York Times вийшла стаття, в якій стверджувалося, що Державна аудиторська служба виявила, що наприкінці 2024 року Міноборони контрактувало дрони FP-1 за ціною близько $58 тис. за одиницю без конкурентних торгів. Це могло призвести до переплати ~$16,7 млн проти розрахункової собівартості.

Окрім цього, видання озвучує претензії до якості ранніх партій виробів. У відповідь на це в компанії пояснили, що «дитячі хвороби» перших партій усунули.

Колишній командир дронового підрозділу ДК 8 у складі Державної прикордонної служби України Юрій Касьянов заявив, що Fire Point вигравала тендери попри технічні зауваження, тоді як його дрон Spear не пройшов відбір. На думку Касьянова, його підрозділ розформували після того, як він став свідком у справі НАБУ щодо Fire Point.

Він пов’язав розформування підрозділу з особистою зацікавленістю Володимира Зеленського у просуванні компанії Fire Point. У інтерв’ю Бабелю Касьянов сказав, що FP-1 на старті був «сирим і переоціненим продуктом», і саме завищена вартість, на його думку, може свідчити про корупційні схеми на найвищому рівні.

У ДПСУ виданню цю інформацію заперечили, натомість пояснили, що підрозділ Касьянова розформували через низьку ефективність. У Службі зазначили, що підрозділ Касьянова запустив 560 дронів (299 у цьому році) і за рік здійснив 12 виїздів — приблизно по одному на місяць.

Після виходу статті NYT, в Україні почали ставити під сумнів ефективність продукції Fire Point. На захист компанії стала засновниця і керівниця проєкту Victory Drones Марія Берлінська.

«Станом на жовтень 2025 року Fire Point ефективний. Удари цими дронами створюють величезні проблеми для ворога. Доповідь завершено», — написала вона на сторінці у Facebook.

Російське громадянство

29 жовтня AIN опублікувало дані про те, що головний конструктор компанії Денис Штілерман нібито досі має російське громадянство. Це викликає питання щодо безпеки та допуску до державної таємниці.

За даними видання, Денис має два російських паспорти, термін дії яких вийшов, але він досі має громадянство рф. При цьому 20 жовтня в матеріалі NV Штілерман пояснював, що російське громадянство він отримав у 1991 році, оскільки навчався у Московському фізико-технічному інституті. Він зазначив, що ніколи не звертався до росії для отримання громадянства, але і українське, і російське громадянство отримав «законним шляхом».

Окрім цього, в СБУ повідомили, що доступу до держтаємниці у Штілермана немає. Також є припущення, що він може бути справжнім мажоритарним власником компанії. Оскільки він сам про це зауважив виданню NV. Центр протидії корупції перевірив інформацію і заявив, що 100% Fire Point належать Єгору Скализі.

Перевірка ГАР

Громадська антикорупційна рада (ГАР) при Міністерстві оборони України також проводить власний збір даних про діяльність Fire Point. Так, 3 листопада голова ГАР Юрій Гудименко в ефірі «Еспресо» розповів, що рада збирає факти і ще не готова презентувати фінальний результат. Він наголосив, що злочином було б підтвердження лобіювання контрактів для цієї компанії. І уточнив, що питання в суспільства стосуються насамперед ракети FP-5 «Фламінго», тоді як дрони FP-1 та FP-2, за даними ради, «гарантовано добре функціонують». Гудименко підкреслив, що ГАР не оцінює ефективність зброї, а зосереджена суто на антикорупційній складовій — законності виділення коштів.

Міжнародне партнерство та амбіції

Fire Point активно розвиває міжнародні зв’язки і вже має представництва в країнах ЄС. Сама Fire Point заявляє, що понад 90% складання ракет відбувається в Україні, але критичні компоненти (як-от двигуни, можливо електроніка) отримують з-за кордону.

Данія оголосила про співпрацю з Fire Point у вересні 2025 року. На території країни планують відкрити завод з виробництва твердого ракетного палива у місті Воєнс, поблизу авіабази Скрідструп. Fire Point вже зареєстрована в Данії під назвою FPRT і отримала місцевий податковий номер. Данський міністр оборони прямо заявив, що ця ініціатива — частина програми зміцнення оборонної співпраці і інвестицій між Данією та Україною. По суті, створення філії Fire Point в ЄС допоможе розгорнути виробництво ракетних компонентів на безпечній території НАТО, убезпечивши критичні процеси від ударів РФ.

Європейські союзники фінансово підтримують проєкти Fire Point. Ірина Терех повідомила, що компанія отримала фінансування в межах пакета допомоги від Німеччини на суму €5 млрд, оголошеного в травні 2025 року. Йдеться, ймовірно, про програми спільного виробництва озброєнь: Німеччина інвестує в українські дрони і ракети, щоб потім поповнювати ними запаси Бундесверу чи передавати Україні. Так само діє так званий «данський механізм» — Данія і низка інших країн передають кошти українському Міноборони, яке вже напряму фінансує виробників. За даними NYT, компанія вже має контракти від України на суму понад $1 млрд — колосальний стрибок порівняно з ~$100 млн виторгу у 2024-му.

Окрім держав, підтримку Fire Point надають громадські ініціативи за кордоном. Наприкінці жовтня 2025 року чеський волонтерський фонд «Дарунок для Путіна» за 48 годин зібрав гроші 12,5 млн крон на покупку української ракети «Фламінго» — з символічним маркуванням DANA 1 на честь чеської чиновниці Дани Драбової. А за декілька днів оголосили про намір відкрити збір на DANA 2.

DOU продовжує стежити за ситуацією навколо Fire Point і розслідуванням, яке триває.

Похожие статьи:
В Интернет попало новое фото смартфона Moto X четвертого поколения, который должен выйти в следующем году. На нем можно увидеть внутренние...
Беларус Александр Шуляк начал карьеру в IT 7 лет назад: сперва как сисадмин, а через пару лет перешёл в DevOps. Он рассказал о своем опыте...
Дайджест был создан в соавторстве с Мариной Завийбородой, Copywriter в RubyGarage. Всем привет! Завершаем год с нашим традиционным Ruby/Rails...
Помітне накульгування при ходьбі й поясна камуфляжна сумка видають військового. Василь тримається осторонь: ще нікого...
Юлия Дейнега переехала в США и устроилась на позицию Android-разработчицы в компанию LinkedIn в 2018 году, оставив работу...
Яндекс.Метрика