“Нам потрібен мільйон людей в IT-галузі”. Ключові тези з пресконференції Михайла Федорова
Під час конференції IT Arena відбулася зустріч Михайла Федорова з журналістами, де він відповідав на запитання про роль айтівців у війні, механізм виїзду спеціалістів за кордон і перспективи галузі. Зібрали найцікавіші тези з події.
Це один із серії матеріалів, записаних редакцією DOU під час IT Arena.
Про те, які технічні кваліфікації потрібні в Україні під час технологічної війни
Якщо говорити про розробку, то, за словами Федорова, зараз потрібно більше інженерів, які працюють в R&D для розвитку продуктів. Якщо говорити про Сили оборони й операторів БПЛА, то в Мінцифри працюють над пілотним проєктом зміни рекрутингу до рот ударних дронів.
«Ми ще публічно не анонсували це, але зроблю невеличкий спойлер. Ми хочемо змінити процеси й розказати, хто такі оператори БПЛА, як вони працюють, показати реальні кейси, загрози, можливості розвитку. І зробити рекрутинг; розповісти, що ви можете стати оператором дронів, залиште заявку. Навчання буде повністю побудовану на іншій системі. Операторів бракує, їх потрібно більше, тим паче, що активно розвиваються FPV і ми виходимо на масштабні виробництва, коли буде десятки тисяч FPV-дронів щомісяця», — зазначив Федоров.
Водночас він згадав про те, що зараз є інший тренд — максимальна автоматизація і штучний інтелект. Тож, можливо, це з часом допоможе компенсувати брак операторів.
Щодо українських дронів — за словами Федорова, українські виробники використовують компоненти з усього світу. Та що більше грошей держава інвестує в компанії, то більше з’являється локалізацій:
«Тому ми прийдемо до того, що буде безповоротна локалізація комплектуючих з багатьох напрямків», — зазначив міністр цифрової трансформації.
Федоров додав, що західні партнери вивчають цю війну, адже вона не подібна на інші, зокрема через кількість БПЛА, кількість операторів, синхронізацію на полі бою. І через інтенсивність подій в українських фахівців з’являється унікальна експертиза, яка швидко масштабується.
«Україна матиме технологічну історію, як мені здається, навіть більш цікаву й глибоку, аніж Ізраїль, з певним часом», — додав він.
Про розміри української IT галузі
Федоров розповів, що коли впроваджували Дія City, команда вивчала досвід інших країн, зокрема США, де кожен штат має податкову специфіку. І вирішила не прив’язувати проєкт до жодної локації — тому, що індустрії є куди розвиватися.
«Це було свідоме рішення зробити Дія City без прив’язки до території. Ми хочемо, щоб і Харків, і Одеса, і Київ, і Львів розвивалися. Щоб якась одна територія не ставала магнітом для індустрії, адже в нас не така велика індустрія. Вона велика, якщо порівнювати з Європою, але можемо більше.
300-350 тисяч фахівців — це лише старт, нам потрібен мільйон людей в ІТ-галузі. Тоді ми зможемо генерувати більше цифрового ВВП, тому що за цим майбутнє, там додана вартість, мільярдні компанії та інвестиції».
Про те, чи працює Мінцифри над механізмом виїзду айтівців за кордон у відрядження
«На сьогодні компанія може забронювати до 50% IT-спеціалістів і вони мають змогу виїжджати за кордон. Я завжди підтримую компанії на конференціях, є побудована через кластери взаємодія, постійно їздять люди. Але я за те, щоб був прозорий цифровий інструмент для IT-бронювання, і зараз він розробляється. Там легший і більш зрозумілий flow, і це призведе до того, що люди зможуть більше виїжджати.
Сьогодні ситуація не дозволяє повноцінно розвиватися IT-компаніям (я ж адекватно оцінюю ситуацію і добре знаю, що відбувається з ринком). Я б хотів, щоб були зміни, але ситуація непроста. Вона точно покращується, і я певний, що ми зробимо все, щоб наші спеціалісти могли їздити на конференції, продавати свої продукти, залучати інвестиції. Бо без цього не буде розвиватися цифрова економіка. Я це розумію, повірте, і є найбільшим в Україні лобістом IT-галузі», — заявив Федоров.
Фото з конференції, джерело: IT Arena
Про те, коли українські держоргани зможуть обмінюватися суто електронними документами і комунікацію з міжнародними компаніями
«Я 99% документів підписую в смартфоні — тому це питання до керівника будь-якого органу. Якщо в нього є бюрократія, значить він відсталий. Тому що є всі технології, щоб втілити електронний документообіг», — зазначив міністр цифрової трансформації.
Він також додав, що є ціль до кінця наступного року зробити цифрову революцію в Міністерстві освіти та Збройних силах України, аби зменшити бюрократію.
За словами Федорова, перше, що має робити українська індустрія у взаємодії з міжнародними компаніями — це виконувати домовленості й зобов’язання:
«Але наша індустрія дотискає. Ми бачимо, як виконуються контракти, з точку зору продукту в нас все супер. Друге, чого реально не вистачає — це комунікації. Нам потрібно знімати фільми на Netflix про те, як IT-індустрія розробляє продукти під час війни».
Федоров наголосив, що треба будувати комунікацію про аутсорсинг і сервісні компанії, документувати все, що робиться зараз, і показувати світові.
Про те, як IT-спеціалісти мають одночасно підтримувати індустрію і допомагати країні перемогти у війні
«Сьогодні IT-сектор залучений (у війну — ред.). Наприклад, є 200 компаній, які займаються дронами, це також IT. Але я вірю в те, що можна робити набагато більше. Кожен працівник ІТ-сектора має бути або ІТ-волонтером, або в ІТ-армії, або бути куратором будь-якого технологічного підрозділу в Силах оборони. Він потрібен розуміти, що технології — це валюта нашої перемоги. І сьогодні ти не можеш не долучатися. Сплачуєш податки — супер. (...) Податки безцінні, але технологія важливіша за гроші.
Є технології, що рятують життя людини — людини, яка є цілим всесвітом для когось. І життя рятується дроном за 400 доларів. Ця технологія і спеціаліст, який зібрав дрон з компонентів чи зробив софт, він врятував всесвіт.
Мій меседж, який я буду активно просувати усюди й усім, хто працює з технологіями: розберіться в війні. Це війна кожного, допомагайте, чим можете. Нам потрібна експертиза, проджект-менеджмент і все інше», — відповів Федоров.
