Нояб. 02

Пригоди на кордоні. Що відомо про заборону студентам іноземних вишів виїжджати на навчання за межі України

З 14 вересня чоловікам-студентам іноземних вишів не можна виїжджати на навчання за кордон. DOU зібрав основні факти, поспілкувався зі студентами-айтівцями та разом з юристами з Barbashyn Law Firm спробував розібратися, якими документами це регулюється, чому запрацювала заборона, що їй передувало, як відстоюють свої права студенти тощо.

Трохи контексту

Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко зауважив, що в березні військове керівництво дозволило продовжити навчання тим студентам, які вже навчалися до 24 лютого за кордоном. Однак через масове підроблення документів і спекуляції нині студентам відмовили в цьому праві.

Демченко наголосив, що прикордонники діють у межах законодавства, яке регулює перетин державного кордону. І пояснив:

«Як відомо, чоловікам-українцям від 18 до 60 років загалом обмежений виїзд за межі України. Є винятки, прописані в постанові уряду № 57, яка передбачає правила перетину кордону громадянами України, зокрема на період дії воєнного стану. Категорія студентів не підпадає під виняток, і їм не дозволено перетинати кордон на виїзд з України».

17 жовтня відомство опублікувало питання-відповіді, де зазначено, що всім студентам заборонено виїжджати з країни.

Ще в серпні через труднощі у перетині кордону на сайті президента України з’явилася петиція про офіційний дозвіл студентам виїжджати на навчання, яка зібрала необхідну кількість голосів. Володимир Зеленський у відповідь на неї скерував звернення прем’єр-міністру Денису Шмигалю з проханням «комплексно опрацювати електронну петицію та поінформувати її автора про результати».

Як було спочатку

24 березня 2022 року головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний скерував листа Держприкордонслужбі, відповідно до якого військкомати отримали розпорядження надавати відстрочку та дозвіл на перетин кордону тим, хто вже навчався в іноземних вишах до початку повномасштабної війни.

1 квітня Кабмін вніс зміни до постанови № 57, яка регулює правила перетину кордону, і видалив здобувачів фахової передвищої та вищої освіти із переліку категорій, яким можна виїжджати за кордон.

При цьому 4 квітня Держприкордонслужба опублікувала роз’яснення, хто може перетинати кордон. Зокрема, йдеться про здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти (студенти, слухачі).

А в травні з’явився чіткий перелік документів, необхідний студентам для виїзду:

студентський квиток або студентська віза;
перекладені та нотаріально завірені документи про зарахування/ навчання особи у закордонному виші;
військово-облікові документи із записом про надання їм відстрочки від призову (призову за мобілізацією);
довідка, видана територіальним центром комплектування та соціальної підтримки для виїзду за кордон для здобувачів фахової перед вищої та вищої освіти асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти.

Тривалий час прикордонники пропускали усіх студентів, які мали дозвіл на виїзд, виданий ТЦК та СП. Своєю чергою, територіальні центри видавали довідки не лише тим, хто вступив у закордонний виш до 24 лютого, а й після цієї дати. Водночас на фейсбук-сторінці Верховної Ради можна знайти інфографіку, що треба було зробити студентам, щоб виїхати за кордон.

12 серпня головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний попросив Міністерство оборони дозволити виїзд студентам іноземних вишів.

У мережі можна знайти приклади звернень студентів до Міністерства освіти, яке мало посприяти їхньому виїзду на навчання за допомогою запитів до Держприкордонслужби.

Міністр освіти Сергій Шкарлет в ефірі телемарафону 3 жовтня зауважив, що у відомство звертається багато студентів. І кожен випадок надання дозволів студентам-чоловікам на виїзд з України на навчання до іноземного університету необхідно розглядати окремо.

«Кожне звернення буде розглянуто. В цьому контексті ми можемо надавати певні листи до Державної прикордонної служби для ухвалення нею рішень. Оскільки міністерство чітко знає, що це міжнародний договір, що студент вступив на навчання, умовно, задовго до початку війни», — повідомив очільник Міносвіти.

Ми скерували звернення до Міносвіти, де попросили пояснити, у яких випадках відомство писатиме листи Держприкордонслужбі для сприяння у перетині кордону, що потрібно надати студенту для цього і чи вироблено механізм підтвердження правдивості документів на навчання. А також попросили коментар у Держприкордонслужби, щоб з‘ясувати, якою була процедура виїзду студентів за кордон до 14 вересня. На момент публікації матеріалу відповіді ми не отримали.

У вищезгадану постанову уряду № 57 за період з лютого по жовтень 2022 року 12 разів вносили зміни.

Водночас Національне агентство з питань запобігання корупції, яке розглядало проєкти про внесення змін до цієї постанови, вбачало корупційні ризики в частинах документів, де згадувались студенти: мовляв, законодавство не визначає, що йдеться про здобуття освіти саме за кордоном; а перелік документів, які такі категорії осіб мають надавати на прикордонних пунктах, чітко не визначений.

Досвід студентів-айтівців

Дмитро, фронтенд-розробник у продуктовій компанії

Я цьогорічний випускник Київського політехнічного інституту, у червні став бакалавром факультету інформатики та обчислювальної техніки, моя спеціальність — «Інженерія програмного забезпечення». Після завершення я намагався вступити на магістратуру на таку ж спеціальність у два закордонних виші. І мені це вдалося, я пройшов на контракт в обидва.

Передусім я подався до вишу у Польщі — Вроцлавський технічний університет. А також у Віденський університет в Австрії.

Коли вступав у Польщу, там потрібно було складати екзамен, а в Австрії достатньо відправити документи й диплом, і вам кажуть, чи візьмуть на навчання.

Я почав займатися документами на вступ до магістратури у червні цього року, відразу після отримання диплома на руки. Я подався у Польщу, і в серпні мені повідомили, що я пройшов. Дуже важливо перекладати та нотаріально завіряти всі документи з університету.

Тож став готувати документи для вишу та виїзду з країни на навчання. Відстояв чергу до військкомату, щоб отримати відстрочку від призову та дозвіл виїхати за кордон. Тоді ще такі дозволи видавали. На той момент військкомати не мали конкретного списку необхідних для відстрочки документів, тому я взяв усе, що мені надіслали з університету. А це лист про зарахування, примірник листа для консульства для отримання візи тощо. І за два тижні з військкомату забрав підписані документи — приписне і дозвіл на виїзд.

У мене приписне, як і у всіх чоловіків до 27 років, і там написано від руки, що мені дали відстрочку на два роки до закінчення магістратури. Фактично я нічим не відрізняюсь від студентів українського вишу — у всіх студентів є відстрочка від призову.

Приблизно із серпня, за моїми спостереженнями та відгуками друзів, студентів перестали випускати за кордон. Саме тоді й з’явилася відповідна петиція до президента. Держприкордонслужба та військкомат почали вимагати документи, які неможливо або майже неможливо отримати: візу (деякі консульства припинили видавати візу або закрилися) і студентський квиток (у багатьох вишах його видають лише особисто, як-от у польському, куди я подався). На студентський прикордонники не зважали до серпня. Потім стали відмовляти тим, хто вступив до універу після 24 лютого.

Усе відбувалося за таким сценарієм: приходиш на контрольно-пропускний пункт на кордоні з дозволом від військкомату, а тобі кажуть: «все норм, але нам треба студентський квиток». Ти якимось магічним чином отримуєш студентський з вишу, знову йдеш на КПП, і тобі кажуть «все ок, але нам потрібна ще віза». Оформлюєш візу, йдеш знову на КПП, а тобі кажуть «ок, але ми тебе не випустимо, бо ти вступив після 24-го». Багато прикордонників казали, знову ж з розповідей знайомих, що приїжджайте, мовляв, ближче до початку навчання і ми випустимо. Але все змінилось і студентів припинили випускати. Сам я на КПП не їздив, обмежився розповідями тих, хто намагався це зробити з повним пакетом документів.

Студенти писали звернення в European Students’ Union, голова спілки про це відгукнувся у твіттері. А ще відкритого листа уповноваженим особам. Поки що глухо.

Моє навчання стартувало 1 жовтня. Ще два тижні давали на форс-мажорні обставини. Я пояснив університету, чому не приїхав, і там поставилися з розумінням. Оплата за навчання зберігається, і я зможу почати вчитися з другого семестру в лютому.

Ще звертався до юристів, мені сказали, що треба чекати постанову КМУ, де пропишуть, що студентам можна виїжджати за кордон. Тож я чекаю.

Костя, вчиться на ІТ-менеджера

Я навчаюся на магістратурі в чеському університеті, вступив туди після 24-го. Мені вдалося виїхати на навчання у середині серпня, але далеко не з першого разу.

Мій виш має представництво у Києві, тож студентський після зарахування я отримав особисто від проректора.

Я підготував усі документи, зробив їхні нотаріально завірені копії та переклади. З військкоматом проблем не було, мені там підказували й допомагали.

Також серед документів для виїзду у мене були:

Виписка з банку, що я оплатив навчання.
Роздруківки особистого навчального кабінету. Також прикордонники переглядали кабінет на мобільному.
Установчі документи універу.
Виш надіслав листи в пункти ДПСУ, їхні копії теж показував.

Найбільша проблема виникла з прикордонниками. Мені здавалося, у них є вказівка або нікого не випускати, або випускати лише певну кількість. Закон не дуже працює, все залежить від рішення кожного окремого прикордонника.

Вперше мене зняли з потягу за декілька кілометрів від Львова. Сказали, що мій університет у «чорному списку», але список не покажуть, бо це секрет. У прикордонників були заготовлені копії «відмов».

Приклад відмови надав співрозмовник

Вдруге мене зняли з автобуса. І дуже швидко вручили ще одну «відмову». У лапках її пишу тому, що це не юридичний документ, ти просто підписуєшся під отриманням копії рішення.

Того дня я ще раз повернувся на пункт пропуску на таксі, та щойно почули, що я студент, мене завернули.

Наступного дня я вирушив до іншого контрольно-пропускного пункту, де мене «маринували» вісім годин. Там зібралось більше як 30 студентів, і кожному відмовили, хоча майже в усіх документи були в порядку. Мені сказали, що військкомат щось неправильно написав. Кілька разів я намагався з’ясувати, як саме має виглядати правильно заповнений документ. І зрештою мені показали військовий квиток іншого студента (його не випустили з ще іншої причини).

Я повернувся додому й попросив у військкоматі переробити запис. Мені пішли назустріч, і я отримав виправлений документ. З ним і поїхав до кордону. Прикордонники зателефонували проректору, сказали, щоб підтверджувальні документи з вишу надіслали у телеграм (їх я й так приніс фізично). Потім навіть не дивились їх і пропустили.

Ініціативи студентів і нардепів

Українські студенти з організації Students Without Borders активно пишуть листи Міністерству освіти, Держприкордонслужбі, Міноборони та публікують їхні відповіді. Також вони записали відеозвернення до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.

В описі до відео студенти зазначили про попередні ініціативи, наприклад персональні звернення до урядовців, відеорепортажі, заяви щодо заблокованих на кордоні українців, які навчаються у закордонних вишах, ESU (European Students’ Union).

Крім того, деякі студенти, яких прикордонники не випустили на навчання, намагаються оскаржувати це в суді. Нещодавно Чернівецький окружний адміністративний суд частково задовольнив позов студента та скасував рішення прикордонника про відмову йому в перетині державного кордону.

Раніше Львівський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення Держприкордонної служби про відмову в перетинанні державного кордону студенту.

Проблемою виїзду на навчання за кордон опікуються і нардепи. Зокрема, Юлія Гришина зі «Слуги народу» лобіює інтереси студентів і розповідає у своєму телеграм-каналі, чого вдається досягти. За її словами, Міністерство оборони погодило проєкт постанови про можливість виїзду студентів за кордон і документ перебуває на розгляді у Кабміні (це підтвердив і сам міністр оборони Олексій Рєзніков в інтерв’ю). Крім того, нардепка ініціювала звернення від українського парламенту до міністрів освіти інших країн з проханням допомогти студентам, поки питання з виїздом не розвʼязали законодавчо: зберегти місця та контракти за ними, дати змогу дистанційно вчитися та складати іспити.

У цьому напрямку працює і нардеп зі фракції «Слуга народу» Георгій Мазурашу. Він звернувся до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини «з проханням скерувати подання до Конституційного суду щодо відповідності Конституції внесених у 2022 році Кабміном змін до постанови 57 (зокрема, які стосуються обмеження виїзду за кордон)». Про це нардеп розповідає на своїй фейсбук-сторінці.

Що кажуть юристи

Юристи підтверджують, що заборона виїжджати студентам за кордон під час дії воєнного стану регламентована пунктом 2⁶ згаданої депутатом постанови:

«У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2¹ та 2² цих Правил, також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому-восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Власне, у другому-восьмому абзацах наведено перелік, куди входять здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти. Тобто на ці категорії не поширюється право перетинати кордон під час дії надзвичайного або воєнного стану.

Студенти, згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову. Але це не означає, що їм дозволено виїжджати за кордон.

Щодо серпневого листа Валерія Залужного до Міноборони, то це звернення, за словами юристів, можна розцінювати як пропозицію. Міноборони, своєю чергою, може виступати розробником проєктів постанов, наприклад, про розширення переліку осіб, які можуть виїхати за кордон. Якщо таку постанову ухвалюють, нею вносяться зміни до основного документа. І так доповнюють список тих, хто має право на виїзд.

Студентам, які вже оплатили навчання в закордонному виші, юристи радять насамперед перевірити умови договору про надання освітніх послуг і порядок навчання. Можливо, варто взяти академічну відпустку. З’ясувати, чи є можливість навчатися дистанційно. Якщо альтернативних способів немає, повертати кошти згідно з умовами договору. Зрозуміло, що в кожному навчальному закладі вони різні (не повертають кошти взагалі, повертають частково). Водночас може бути передбачена сплата штрафів за дострокове розірвання договору.

Правила щодо перетину кордону можуть змінитися, переконують юристи. Усе залежить від рішення Кабміну та розвитку подій на фронті. Можливо, дозволять виїжджати студентам певних спеціальностей, які є важливими для економіки країни, з перспективою повернення сюди після навчання. Наприклад, щоб взяти участь у розробленні технічних засобів для ведення війни та відбудови країни.