Історія оподаткування ІТ-галузі в Україні: що влада пропонувала змінити та що змінила за 22 роки
В Україні більшість працівників сфери ІТ оформлені як ФОПи та сплачують єдиний податок. Це константа, яка залишається сталою вже понад два десятки років, а кількість IT-ФОПів в Україні сягає вже 212 тисяч. Попри стійкість конструкції, представники влади ще з нульових не дають спокою спрощенцям.
Ми спробували розібратися, які ініціативи влади щодо регулювання IT-сфери з’являлися за останні кілька десятків років і як змінювалася система оподаткування для спрощенців-єдинщиків, спочатку СПДшників, а потім ФОПів, аж до ініціативи Дія City.
Скільки платили перші спрощенці
«Що саме було в податковій сфері до 1998 року, досить складно описати кількома словами. Це була хаотична сфера з нечіткими правилами. До середини-кінця
Про часи до 1998 року DOU розповів Дмитро Овчаренко, віцепрезидент з фінансово-правових питань Асоціації IT Ukraine.
«Існувало три опції. Перша — це оформлювати працівників ІТ-галузі в штат. Але податки на цей режим були близько 55%, це все — і ЄСВ, і ПДФО. Друга опція — цивільно-правові договори. Але й там були високі податки. Третя опція — зарплати в конвертах», — сказав Овчаренко.
Про велику роль спрощеного оподаткування для ІТ кажуть і в Європейській бізнес-асоціації (ЄБА).
«З кінця
1998 — рік, що дав поштовх галузі ІТ
1998 рік став дуже важливою точкою розвитку приватного підприємництва в Україні. Саме тоді другий президент України Леонід Кучма підписав указ про спрощену систему оподаткування, яка запрацювала наступного року.
Відтоді спрощенці, у тому числі айтішники, платили єдиний податок від 20 до 200 грн на місяць з доплатою в розмірі половини ставки єдиного податку за кожного найманого працівника.
І хоча платити треба було мало, звітувати було не так зручно, як сьогодні.
«На той час кожного року з 1 до 15 грудня потрібно було подавати заяву про продовження перебування на єдиному податку. Всі звіти подавались в паперовому вигляді — або особисто в приміщенні Податкової, або надсилали цінним листом з описом поштою», — розповіла Наталя Юдіна, директорка компанії БIP.
У 1999 році допустимий річний обіг «фізосіб-спрощенців» збільшили з 250 до 500 тис. грн. А для юросіб допустиму кількість робітників збільшили з 10 до 50, а річний обіг — з 250 тис. грн до 1 млн грн.
Статус-кво з оплатою до 200 грн на місяць зберігався аж до внесення відповідних змін до Податкового кодексу у 2012 році. Але це не означає, що всі були цим задоволені.
Перші спроби «домовитися» зі сферою ІТ
1 липня 2010 року до представників ІТ вперше прийшли розмовляти. Голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Михайло Бродський заявив, що грошей нема, і їх треба десь взяти, наприклад, в ІТ, бо тут багато заробляють і нічого не платять.
Представники ІТ порівнювали податки для галузі у всьому світі й наполягали: Україна має залишатися конкурентоздатною на міжнародному ринку.
Бродський дослухався до спільноти й пообіцяв просувати єдиний податок для спрощенців на рівні 8%, а не 37%.
Тоді ж на тлі обговорень Податкового кодексу DOU проводив опитування і з’ясував, що більшість працівників у сфері ІТ — 58% — спрощенці й платять єдиний податок.
У листопаді 2010 року Верховна Рада ухвалила Податковий кодекс, що не принесло особливих змін для спрощенців в ІТ, оформлених як СПД.
ЄСВ: скільки айтішники платили за соціальне страхування
З
З липня 2010 року спрощенців зобов’язали доплачувати суму внеску до Пенсійного фонду у зв’язку зі змінами до закону про пенсійне страхування. Якщо внесок з єдиного податку був меншим за 33,2% від мінімальної зарплати, різницю треба було доплатити.
Розраховували за таким принципом: якщо ФОП платить єдиний податок 200 грн, то з них 42%, або 84 грн, скеровували до Пенсійного фонду відповідно до указу президента про спрощенців. А 33,2% від мінімальної зарплатні, яка у липні 2010 року становила 888 грн, — це 295,8 грн. Різницю між 295,8 грн і 84 грн, тобто 210,8 грн, треба було доплатити у Пенсійний фонд.
З жовтня сума доплати за такого ж єдиного податку становила 217 грн, а в грудні — 222 грн.
1 січня 2011 року історія з доплатами завершилася, адже набув чинності закон про єдиний внесок на соцстрахування. Спрощенці мали його сплачувати на додачу до єдиного податку. Мінімальна ставка — 34,7% з мінімальної зарплати. На бажання можна було платити більше, як і зараз.
Мінімалка у 2011 році становила 941 гривню, тобто платити треба було принаймні 326,5 грн.
Ми порахували, скільки податків мали сплачувати спрощенці з ІТ-галузі з 2011 до поточного року:
| Рік | Мінімальна зарплатня | Мінімальний ЄСВ | Єдиний податок |
| січ. 2011 | 941 | 326,5 | до 200 грн |
| квіт. 2011 | 960 | 333 | до 200 грн |
| жовт. 2011 | 985 | 341,7 | до 200 грн |
| груд. 2011 | 1004 | 348 | до 200 грн |
| січ. 2012 | 1073 | 372 | 3% + ПДВ / 5% |
| квіт. 2012 | 1094 | 379,6 | 3% + ПДВ / 5% |
| лип. 2012 | 1102 | 382 | 3% + ПДВ / 5% |
| жовт. 2012 | 1118 | 387 | 3% + ПДВ / 5% |
| гру. 2012 | 1134 | 393 | 3% + ПДВ / 5% |
| січ. 2013 | 1147 | 398 | 3% + ПДВ / 5% |
| груд. 2013 | 1218 | 422 | 3% + ПДВ / 5% |
| січ. 2014 | 1218 | 422 | 3% + ПДВ / 5% |
| січ. 2015 | 1218 | 422 | 2% + ПДВ / 4% |
| верес. 2015 | 1378 | 478 | 2% + ПДВ / 4% |
| січ. 2016 | 1378 | 303 | 3% + ПДВ / 5% |
| трав. 2016 | 1450 | 319 | 3% + ПДВ / 5% |
| груд. 2016 | 1600 | 352 | 3% + ПДВ / 5% |
| січ. 2017 | 3200 | 704 | 3% + ПДВ / 5% |
| січ. 2018 | 3723 | 819 | 3% + ПДВ / 5% |
| січ. 2019 | 4173 | 918 | 3% + ПДВ / 5% |
| січ. 2020 | 4723 | 1039 | 3% + ПДВ / 5% |
| верес. 2020 | 5000 | 1100 | 3% + ПДВ / 5% |
| січ. 2021 | 6000 | 1320 | 3% + ПДВ / 5% |
| січ. 2021 | 6500 | 1430 | 3% + ПДВ / 5% |
Наприкінці 2011 року єдиний внесок дозволили не платити пенсіонерам і людям з інвалідністю з-поміж спрощенців.
Наступна суттєва зміна ставки ЄСВ відбулася у 2016 році — 22% на заміну 30% з гаком.
Ера ФОПів
Суттєві зміни для сфери ІТ відбулися саме із запровадженням ФОПів. З 1 січня 2012 року закон №
Закон ще не набув чинності, а в колах ІТ-фахівців вже обговорювали зміни: було очевидно, що СПД-фізособи у сфері ІТ підпадають під ФОП ІІІ групи з обсягом доходу до 3 млн грн.
Ставку єдиного податку для ФОП ІІІ групи встановили на рівні 3% плюс ПДВ, або ж 5%. У той період значним полегшенням стала можливість подавати декларації в електронному форматі, зазначає Наталя Юдіна.
Умови для ФОПів третьої групи постійно хотіли змінити майже не змінювали до цього часу:
- з 1 січня 2015 року збільшили обсяг доходу до 20 млн грн, а ставки трішки зменшили: 2% у разі сплати ПДВ, або ж 4%;
- експеримент тривав лише рік, і вже з початку
2016-го ставки повернули до попередніх значень: 3% і ПДВ, або 5%, а граничний обсяг доходу зменшили до 5 млн грн; - з 2 квітня 2020 року на тлі антиковідної підтримки Рада підвищила річний обіг для ФОПів ІІІ групи до 7 млн грн, залишивши податки сталими;
- з 1 січня 2021 року максимальний обіг ФОПів ІІІ групи прив’язали до мінімальної зарплати відповідного року: 1167 розмірів, що зараз становить трішки більше ніж 7 млн грн (цьогоріч мінімалка — 6 тис. грн).
Тисяча і одна спроба збільшити податки для ІТ-спрощенців
Ще з 2010 року широко обговорювали ініціативу створити сприятливу систему оподаткування для юросіб у сфері ІТ. Спочатку були законопроєкти №№ 8267 і 8268, їм на зміну прийшов № 9744, який після ухвалення став законом №
Пропонували спецрежим оподаткування і привабливі умови ведення бізнесу — зниження ставок податку на прибуток, зменшення єдиного соціального внеску, а також звільнення ІТ-компаній від сплати ПДВ. Але в результаті вийшов пшик: експрезидент Віктор Янукович підписав документ в урізаному варіанті, без зниження єдиного соцвнеску. Тож де-юре можливість спецоподаткування була, але подаватися до реєстру суб’єктів спецрежиму оподаткування ніхто не квапився.
«Переважно ІТ-індустрія не поспішала реєструватися у відповідному реєстрі. Фактично він проіснував лише „на папері“, у реальності пільговий реєстр для ІТ так і „не злетів“», — каже Віталій Оджиковський.
У лютому 2019 року Міністерство соціальної політики опублікувало для обговорення проєкт закону про захист прав працівників. Пропонували переводити на трудові відносини співпрацю, яка підпадає під один із семи пунктів, тобто будь-яку більш-менш регулярну.
У разі втілення змін податки для спрощенців у сфері ІТ зросли б суттєво: замість 5% треба було б платити 18% ПДФО + 1,5% військового збору. І ще 22% внеску на соцзабезпечення не від мінімалки.
У відповідь на міністерську пропозицію Асоціація IT Ukraine підготувала свій варіант законопроєкту. Попри запевнення тодішніх прем’єр-міністра Володимира Гройсмана і президента Петра Порошенка, що міністерська ініціатива була «так, поговорити», запропонований асоціацією варіант все ж був зареєстрований у парламенті під номером № 10094.
Законопроєкт пропонує створити ФОП V групи для представників ІТ-сфери відповідно до КВЕДів, збільшити поріг допустимого річного доходу з 5 млн грн до 7,5 млн грн, щороку збільшувати єдиний податок аж до 10% у 2025 році, а з
4 вересня 2019 року новопризначений прем’єр-міністр Олексій Гончарук провів зустріч з ІТ-галуззю. Він теж пропонував підвищити податки: ФОП ІІІ групи не чіпати, єдиний податок залишити на рівні 5%, додати військовий збір 1,5%, ЄСВ сплачувати з двох мінімалок, а ще — новація — додати збір на розвиток людського капіталу до спецфонду IT Creative на рівні 1% із щорічним збільшенням на 1% до 5% у 2024 році. І зафіксувати все це на п’ять років.
У січні 2020 року Мінцифри та профільні депутати запропонували запровадити універсальний податок для IT-компаній. 4% від обороту у 2020 році та щорічне збільшення цього податку до 7% до 2024 року. Плюс обов’язок компаній платити ЄСВ з двох мінімальних зарплат і військовий збір у розмірі 1,5%.
7 лютого 2020 у міністра економіки Тимофія Милованова зустрілися представники влади та ІТ-сектору. Співзасновник Харківського ІТ-кластеру Едуард Рубін розповів, про що говорили: підготовка меморандуму ІТ-спільноти і влади, запровадження ФОП V групи спеціально для працівників ІT-сфери з такими податками: ЄСВ з мінімальної заробітної плати, 1,5% військовий збір, єдиний податок 5% з поступовим підвищенням на 1% на рік.
У липні-серпні 2020 року у парламенті зареєстрували спочатку законопроєкт групи нардепів № 3933, а згодом і представників «Слуги народу» Єгора Чернєва, Данила Гетманцева та Олександра Ковальчука №
Проєкти проголошували стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні. Водночас пропонували запровадити такі податки: 5% ПДФО + 5% ЄСВ. І хоча це суттєво менше за 41% на загальних засадах — це все одно підвищення податків для тих, хто працює у зв’язці «компанія — ФОПи». Йдеться про збільшення податків з 6,5% до 10% +.
Згодом представникам ІТ знову запропонували замінити вільні контрактні відносини на відносини за Кодексом законів про працю України (КЗпП).
9 лютого 2021 року уряд зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт № 5054, за яким ФОПи, зокрема програмісти, примусово визнаються найманими працівниками, якщо є принаймні три із семи ознак трудових відносин. У такому разі їх мають оформити відповідно до застарілого КЗпП. Нардеп, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія пообіцяв, що «поховає» законопроєкт № 5054.
Отже, значних змін у податках для IT-ФОПів не було, починаючи з 2012 року. Тоді як представники влади виступали з численними ініціативами щодо регулювання сфери за зміни оподаткування. Цього року обговорення нових податків для айтішників ведеться особливо активно. Імовірно, скоро ми дізнаємося, куди саме приведуть дискусії.
Дякуємо за участь у підготовці матеріалу Віталію Оджиковському, раднику практики оподаткування юридичної фірми Sayenko Kharenko та Наталі Юдіній, директорці компанії БIП.
