«Командири не будуть одразу відкриті до фахівців цифровізації». Інтерв’ю з першим цифровим офіцером України
Міністерство оборони України відкрило понад 2000 IT-вакансій для цифровізації у Збройних силах. Першого цифрового офіцера вже призначили, і ним став колишній керівник у Visa, а нині — заступник начальника головного штабу Державної спеціальної служби транспорту, лейтенант Олексій Думинюк.
В інтерв’ю Олексій Думинюк розповів DOU, навіщо створюють нову структуру, хто такі цифрові офіцери, які до них вимоги, чим вони займатимуться у війську і наскільки командири готові до них дослухатися. А також про те, як працює спеціальний інженерний підрозділ Міністерства оборони, який відповідає за фортифікації.
«У лавах Збройних сил опинився після першого блокпосту»
— Як від ролі керівника у Visa ви перейшли на військову посаду?
Я керував платформою Cybersource — технологічним рішенням Visa — у 17 країнах. А у 2022 році став керівником з аксептенсу.
Утім, попри роботу в бізнес-сегменті, я почав аналізувати, до якого підрозділу в Силах оборони можу долучитись. Обрав для себе конкретний спецпідрозділ, який працює з аналітикою і розвідкою. Але через брак бойового досвіду мене не брали, і я далі чекав нових можливостей. Подавався на інші посади, які не вимагали бойового досвіду. Лише у 2025 році я отримав позитивну відповідь. І спецслужби розпочали ретельну перевірку.
У цей час я відмовився від продовження броні й чекав на фінальне рішення від свого підрозділу. Але не встиг його отримати, як після першого блокпосту опинився у лавах Збройних сил.
Мене відіслали в Академію Сухопутних військ, де я пройшов курс підготовки на командира взводу. На цій посаді я продовжив служити у 25 окремому штурмовому батальйоні, куди потрапив після навчання, а згодом перейшов у штаб військової частини.
Коли на сайті Міноборони і DOU з’явився анонс створення IT-вертикалі, а з ним — і вакансія керівника цифрової трансформації стратегічного рівня, я відразу подався.
Я пройшов конкурс з чотирьох етапів. На одному з яких мене співбесідувала експертна група директорату цифрової трансформації Міноборони. Я мав запропонувати план дій на перші 30, 60 і 90 днів роботи на майбутній посаді.
Далі я розмовляв із заступницею міністра оборони з цифровізації Оксаною Ферчук. А на фінальному етапі мене чекала співбесіда безпосередньо з головою Адміністрації ДССТ, генерал-майором Олександром Яковцем. Розмова була відвертою. Він сказав: «Олексію, на тобі буде велика відповідальність, берися зразу до роботи». Це був фінальний етап, на якому я теж отримав «+».
«У моєму плані є обовʼязковий пункт — виїзд на конкретні позиції»
— Чим займається Державна спеціальна служба транспорту під час війни?
Це спеціальний інженерний підрозділ Міністерства оборони, який відповідає за фортифікації, гуманітарне розмінування, інженерні споруди, захист мостів і обʼєктів критичної інфраструктури, антидроновий захист на дорогах. Також у нас є відділ, який відповідає за технологічну інженерію оборонних рубежів.
— Чимало військових зауважують, що в нас немає достатньо обладнаних зон. Ви як CDTO служби можете вплинути на цю ситуацію? Що з цим робити з погляду цифровізації?
ДССТ будує не всі фортифікації в країні. Значна частина позицій на передньому краї створюють безпосередньо підрозділи піхоти у бойових умовах і під свої конкретні потреби. Ми ж відповідаємо за системне будівництво другої і третьої ліній оборони, де працює спеціальна інженерна техніка й застосовуються напрацьовані методики. Окремо ми залучаємо спеціальне обладнання для посилення антидронового захисту — це дозволяє збільшувати обсяги виконаних робіт і швидше закривати критичні ділянки.
— Якими будуть ваші завдання на посаді керівника цифрової трансформації ДССТ?
Як керівник я маю впроваджувати технологічні ініціативи, які погоджуються на рівні Міністерства оборони. Великий сегмент роботи — це операційка. За спиною одного військовослужбовця, що виконує задачі на передовій, стоїть десятеро військових, які обслуговують його виконання завдань: видають зброю, замовляють необхідні засоби, займаються документами. Ці процеси не на поверхні, але зазвичай займають 80% щоденної роботи.
І саме тут важливо розуміти, що цифрова вертикаль — це не лише про софт чи розгортання систем. Це про зміну самих процесів. Фактично це військовий бізнес‑аналіз: визначення пріоритетних процесів, їх опис, виявлення вузьких місць, подальше спрощення, оптимізація, а за потреби — зміна нормативки або навіть законодавства. Без цього жодна система не дасть ефекту.
Цифровізація без зміни процесів лише автоматизує хаос
Ми маємо впроваджувати системи, які допомагають автоматизовувати облік особового складу, як-от «Імпульс», планувати постачання вчасно, наприклад, через систему управління логістичним забезпеченням.
ДССТ — це багато військових частин. У нас є різні підрозділи по всій території України, які виконують спеціальні завдання з охорони або антидронового захисту. ДССТ має і БПЛА-підрозділи. Саме тому нам потрібні системні зміни як в операційній роботі, так і в роботі безпосередньо в районі виконання.
Також ми плануємо розгорнути комунікаційні системи, які будуть показувати аналітику, допомагати нам працювати з великою базою даних і ухвалювати конкретні рішення. Деякі системи в ДССТ вже є. Наприклад, система моніторингу фортифікацій.
Але питання в єдиній екосистемі, оскільки використувати 150 систем — це неефективно. А якщо це буде одна велика база даних, то процес аналізу матиме інший вигляд, а рішення ухвалюватимуть швидше.
Крім того, у моєму плані є обовʼязковий пункт — виїзд на конкретні позиції і реальна оцінка обстановки в полі: якими системами користуються військові, які слід удосконалити, а яких не вистачає.
— Яких саме IT-продуктів не вистачає зараз у вашій службі?
Продуктів достатньо. Але великі питання до підходу впровадження, цільового використання, до того, як вчать користуватись цими продуктами в підрозділах. Наприклад, я можу бути крутим оператором дронів — і не розуміти «Ортофото». Це високоточне аерофото місцевості з відображенням об’єктів у реальних координатах і масштабі, яке Сили оборони отримують з БПЛА. Але мене можна навчити.
Важливо памʼятати, що IT-вертикаль — це не розробники, а CDTO, проєктні менеджери, бізнес-аналітики, просто аналітики, техрайтери. Фахівці супроводу, які забезпечують правильне впровадження й використання продуктів, навіть якщо вони не є розробниками. Якщо їм бракуватиме IT-продуктів, вони звернуться до українських виробників. Ми працюватимемо з ними через відкриту та системну комунікацію в межах deftech‑екосистеми.
Система моніторингу й контролю будівництва інженерних споруд і фортифікацій — один із прикладів. Вона дозволяє бачити план і факт виконання робіт, типи споруд, їхнє оснащення та розташування на карті. Тобто військовим не потрібно збирати вручну дані про стан і розташування фортифікацій. Цей продукт можна інтегрувати в систему ситуаційної обізнаності, і це спростить передачу інформації іншим підрозділам.
Окрім наявних ІТ-продуктів, деякі підрозділи ДССТ вже використовують глобальну аналітику і візуалізують ці дані. Це допомагає командирам побачити, чи вдалося виконати план, а якщо ні, то чому: чого не вистачило, що можна змінити відразу, де додати ресурсу.
«Командири не будуть одразу відкриті до фахівців цифрової трансформації»
— Хто раніше виконував функції цифрових офіцерів у ДССТ?
У ДССТ більшість проєктів робили звʼязківці. Навіть зараз моїм заступником у відділі на стратегічному рівні є колишній зв’язківець. Вони досвідчені технічні спеціалісти, розуміються на розгортанні й технічній підтримці систем.
А для чого тоді IT-вертикаль, якщо є звʼязківці? Вони виконували точкові задачі. Надійшло завдання розгорнути якусь систему. Вони зробили це і забули, бо в них купа іншої роботи. Вони не аналізували процеси, не змінювали їх, бо це не входило в їхні функції. В цілому вони відповідали за свій сектор, а термінові вимоги командира були факультативними задачами. Навіть якби вони бралися за аналіз і роадмапу, керівник міг би сказати «це не на часі» або «давай завтра».
Саме через відсутність системності й точковість ініціатив потрібно було створити структуру, яка буде уніфіковувати підходи і синхронізовувати комунікації між підрозділами. Тому я в очікуванні того, щоб цифрова вертикаль запрацювала у всіх родах і видах військ, як у ДССТ.
— Наскільки готові командири співпрацювати з цифровими офіцерами, вчитися?
Просто ніколи нічого не дається. Командири не будуть одразу відкриті до фахівців цифрової трансформації лише тому, що зʼявилася IT-вертикаль. Нам важливо донести, що ми не конкуренти і не додаткова робота для них. Хоча в певному сенсі перехід зі старого на нове — це все одно робота. Десь функції будуть дублюватися, але з часом відбудеться повна заміна старого процесу.
Цифровим офіцерам важливо почути командирів, які не просто даватимуть зворотний зв’язок щодо систем, а розповідатимуть про актуальні проблеми в підрозділах. Наприклад, командир скаже: «Мені тут болить. Що порадите?» І наш цифровий офіцер — бізнес-аналітик або проджект-менеджер — проаналізувавши цей процес, скаже: «Друже, ми можемо вирішити це питання, впровадивши таку систему». Командир спитає: «Що для цього потрібно?» І пішли працювати — зробили робочі місця, розгорнули систему, навчили людину. Коли все запрацює, командир це побачить і відкриється нам.
Ми могли б жорстко спустити задачу вниз, сказати «це до виконання» — і все
Але ми підемо з комунікацією до командира і пояснимо: «Друже, ми зараз цю систему впровадимо. Буде нелегко, треба трошки часу, треба навчитися. Можливо, вона тобі не відразу сподобається, але далі ти відчуєш різницю. Бо ми це запустили в такому-то підрозділі, зробили пілот і там це зайшло. Можеш подзвонити і запитати у начальника штабу». А сарафанне радіо ніхто не скасовував.
— ДССТ — це перша служба, де запровадили Структуру цифрової трансформації. Фактично це пілотний проєкт. В інших структурах Сил оборони будуть запроваджувати таку саму IT-вертикаль?
Міноборони розробило документ «Основні засади функціонування структури IT-вертикалі». Він допомагає швидко масштабувати ІТ-продукти на рівні військових частин. На основі цього документа описали структуру вертикалі для ДССТ і для Збройних сил України. Наші структури різні за масштабом і підпорядкуванням, адже ДССТ — це підрозділ Міністерства оборони. Тому наша модель трохи інша.
Але в цьому документі чітко визначені стратегічний, оперативний та тактичний рівні. Для кожного з них визначені конкретні задачі і функції. А кількість офіцерів залежить від розміру кожного підрозділу.
«Є 30% вакантних посад у різних частинах ДССТ»
— У ДССТ відкрилися 46 IT-посад. Чим будуть займатися фахівці, які до вас прийдуть, і як ви їх шукаєте?
На більшість посад ми перевели фахівців усередині ДССТ, зокрема з підрозділу звʼязківців. Є фахівці, які прийшли ззовні, як я. Податися можуть і військові, й цивільні. Далі з ними працюватимуть рекрутинг-команди, які будуть визначати, в який підрозділ фахівець найкраще підходить. Якщо до війська хоче долучитися цивільний, рекрутери говоритимуть з кожним підрозділом окремо і знайдуть той, куди його можна скерувати.
Нині є посади:
- керівника підрозділу цифрової трансформації
- проєктного менеджера
- аналітика даних
- бізнес-аналітика
- фахівця з супроводження продукту
- фахівця із документального супроводження.
Понад половина посад уже мають фахівців. Утім, є 30% вакантних посад у різних частинах ДССТ по всій Україні. Кількість посад може змінюватися, оскільки через специфічні задачі у нас можуть формуватись додаткові експертні групи. Наприклад, відкритою є вакансія радника з цифрових трансформацій та аналітики процесів.
Також спостерігаємо новий тренд: до нас долучаються цивільні IT-волонтери
Варіанти їхньої залученості можуть бути різні: робота за договором, влаштування на цивільну посаду (якщо це дозволяє штатний розпис) або в межах IT-коаліції. Хто бажає долучитися\мобілізуватися, можна написати мені в LinkedIn
Головне, що вже зробили в ДССТ, — створили регіональні управління. Вони відповідають за свої військові частини. І в кожній має бути свій представник IT-вертикалі для того, щоб він розумів, що в частині відбувається: які процеси автоматизовані, а які — ні, що потребує додаткової уваги. Тому у нас буде цифровий фахівець у кожній бригаді і батальйоні ДССТ. А кількість фахівців буде залежати від розміру підрозділу.
Дані збирають від тактичного рівня — цифрових офіцерів, які контактують з військовими в частинах і в полях, і звітують про хід робіт в регіональні управління. В одній частині на тактичному рівні в батальйоні може бути двоє чи троє фахівців цифрової трансформації.
Тактичний рівень дуже важливий, бо коли ми розгортаємо якийсь продукт, то пілотуємо його на конкретній частині. Ми збираємо зворотний зв’язок і бачимо, чи воно взагалі потрібно. Якщо воно підходить, масштабуємо продукт. Якщо потребує змін, повертаємось на оперативний і стратегічний рівні, звітуємо в міністерство, доробляємо і повертаємось.
Стратегічний рівень — це безпосередньо мій відділ. Ми відповідаємо за стратегію, контроль виконання треків. Наприклад, якщо в системі «Імпульс» бракує функцій, критично важливих саме для нашого напряму, ми формуємо офіційний запит, і Міністерство оборони бере його в опрацювання. Або коли нам потрібні специфічні модулі в Delta.
— Скільки є охочих на одне місце?
Зараз триває загальний рекрутинг на відкриті 2000 посад в IT-вертикалі, незалежно від структури Міноборони. Заявок дуже багато, але точну кількість назвати не можу. Невдовзі настане другий етап рекрутингу, під час якого я отримаю перелік фахівців, які мені потрібні. Далі я обиратиму серед них тих, хто підійде на відкриті посади в ДССТ.
— А які вимоги висуваєте до кандидатів?
Вимоги будуть різні, і конкретний опис кожної позиції є на порталі. Якщо порівнювати кваліфікаційні рівні з оперативним, стратегічним і тактичним, то на стратегічному це senior level, на оперативному це Strong Middle або Middle. На тактичному це можуть бути і Junior-, і Middle-спеціалісти.
З частин і батальйонів є заявки на фахівців. Частина може потребувати бізнес-аналітика і проджект-менеджера. А батальйон — тільки бізнес-аналітика, бо підпорядкований іншій частині, у якої вже є проджект-менеджер. А якийсь оперативний підрозділ може потребувати аналітика і техрайтера, який займатиметься описом документації.
Шлях рекрута зрозумілий: він проходить співбесіди з рекрутерами МОУ та Lobby X, які ведуть відбір у межах IT‑вертикалі, а потім — з командою персоналу ДССТ. Ми консультуємо кандидата щодо всіх процедур, у тому числі щодо можливості підписання контракту на визначений термін служби.
Зараз ми створюємо базу фахівців, і рекрутингова компанія буде визначати, де кому буде краще.
Але без погодження самого рекрута його ніхто нікуди не буде переводити
Для цивільних це ще одна можливість обрати посаду в армії. Як кажуть: «Або ти вибереш посаду, або ТЦК за тебе вибере посаду». А ще для них є великим плюсом отримання офіцерського звання після долучення до цифрової вертикалі. Є невеликі вимоги, але не потрібно довго вчитися чи підписувати контракт.
Команда Міністерства оборони зробила зміни в наказі № 214 спеціально для вертикалі цифрової трансформації. І тепер фахівці мають право на такий привілей.
Деякі військові йдуть до звання молодшого лейтенанта роками; для цього потрібна освіта або підписаний контракт. А в IT-вертикаль вірять, і це шанс для того, хто прийде на цю посаду.
— Чи не може трапитись такої ситуації, яка сталася у вас? Людина подається до вас на посаду, проходить перевірку, знімається з броні, і її забирають в інший підрозділ.
У мене була трохи інша ситуація. Тоді мені в ТЦК прямо сказали, що я зарано відмовився від броні. Це слід було робити, коли на руках уже був би лист-відношення як гарантія того, що частина забирає мене до себе. Але я опинився там, де мав бути.
А зараз прямий призов добре працює. І люди не ризикують, якщо вони підуть правильним шляхом.
