«Шукаємо людей-мультитулів, які придумають quick and dirty solution». Німецька Quantum-Systems — про R&D в Україні та безпеку Європи
Німецький виробник БПЛА Quantum-Systems офіційно зайшов в Україну 2023 року. І тут запустив виробництво повного циклу та R&D. Як повідомили DOU, компанія має держзамовлення і виготовляє 80 літаків на місяць.
Ми поспілкувалися з Дмитром Горліним, Director of Engineering в Quantum-Systems, про те, що потрібно українському R&D, як реагують німецькі виробники на присутність російських безпілотників у повітряному просторі Данії та Польщі, якою є найбільша проблема європейського дефтеку і як будують найбільше ком’юніті пілотів у світі.
Флагманський продукт компанії — розвідувальний БПЛА Vector. Він може злітати й приземлятися вертикально, має двигун із низьким рівнем шуму і зашифрований IP-зв’язок, який передає відеопотік. В Україні Vector використовують з травня 2022 року.
Як повідомляє Reuters, Quantum‑Systems наближається до завершення раунду фінансування в розмірі 150 млн євро. Якщо це відбудеться, оцінка компанії сягне 3 млрд євро й означатиме приблизно потроєння нинішньої вартості компанії.
Компанія створила новий безпілотник під назвою «Jaeger», призначений для перехоплення ворожих безпілотних літальних апаратів — попит на нього зріс на тлі порушень у роботі великих аеропортів.
Про те, як влаштовано R&D
Усе, що відбувається в Quantum Systems Ukraine, продиктовано війною і потребами військових. Спочатку ми відкрили тренінг-центр для операторів — вони пішли на фронт і почали ставити питання про використання систем. Потім запустили службу сапорту: зараз це дві цілодобові лінії — customer-oriented і technical support.
Коли служба сапорту запрацювала, стало зрозуміло, що відвозити літаки в Німеччину на ремонт надто довго. Ми відкрили майстерню в Україні, далі — виробництво повного циклу і R&D-центр. Сьогодні літаки ми виробляємо повністю тут, в Україні.
Наша мета — щоб військові отримували продукт, який виконує завдання вже сьогодні. В умовах війни технологічні цикли короткі, і маючи ресурси й контекст тут — інколи буквально «Шахеди» над головою, — ми значно швидше допилюємо ппродукти.
І український, і німецький офіси хочуть максимально контриб’ютити в цю війну, щоб наблизити її завершення.
У нашому R&D в Україні плануємо тримати команду в понад 100 людей, на сьогодні це близько 40. R&D поділене на дві великі частини — hardware engineering (все, що стосується конструкторів, 3D-моделювання) і software engineering.
Hardware engineering
Щодо хардверу, то ми сильні в механічному інжинірингу і зараз шукаємо hardware electronics engineers. Це люди, які можуть розробляти PCB-плати, знають, що таке чипи, як з ними працювати. У компанії багато власної електроніки.
Окрім hardware engineering, у нас є product management і prototyping, що теж є частиною R&D. Prototyping — це про те, щоб дуже швидко випробували гіпотези. Ми шукаємо людей-мультитулів, які можуть придумати quick and dirty solution. Українською це краще не перекладати [усміхається].
Ці люди перевіряють, що буде, якщо щойно винайдений український зв’язок поставити на наш БПЛА Vector? Чи буде він літати на потрібну дистанцію? Чи не буде конфлікту з нашим основним дата-лінком?
Vector AI
Software engineering
Стратегічна мета компанії — повністю задублювати R&D-функції, які є в Німеччині. Ми вже впоралися з усім, що стосується програмного забезпечення для наземної станції. І можемо будь-який запит пілота, який надходить з фронту, закрити самостійно.
Software engineering — наш найбільший департамент. Велика частина команди працює над MOSAIC — наземною станцією наступного покоління для керування не одним, а кількома літаками одночасно. MOSAIC містить планувальник місій, мультиплексовані телеметрії, управління каналами зв’язку, UI для оператора і початкові примітиви для координації кількох платформ (ми акуратно говоримо про «рої» — але фокус на практичній швидкості впровадження, не на «гіперфічах»). Нині нарощуємо Embedded і Flight Control команди, тому запрошуємо тих, хто розуміється на Rust, C/C++.
Чи чекають заводу чипів і що з китайськими компонентами
Ми точно готові й прагнемо брати участь у всьому, що може допомогти збільшити локалізацію виробів в Україні, перейти цілком на українські компоненти. Бо для мене це можливість здешевити виріб і збільшити обсяги його виробництва.
Наразі всі частини композитного корпусу літака на 100% виробляються в Україні. Крила, хвіст, фюзеляж — те саме. Електроніка і збірка — імпортні, але тут немає жодного китайського компоненту. Усе їде з Європи або Америки. Це свідома політика компанії.
Чи можна запобігти тому, щоб виріб опинився у ворога
Це багатошарове питання. Якщо виріб має працювати на полі бою, неможливо зробити так, щоб він не потрапив до росіян. Він рано чи пізно там опиниться. Тож ви цю ймовірність закладаєте із самого початку й мусите будувати продукт так, щоб його неможливо було відтворити за короткий час. Щоб коли противники в ньому розібралися, ви були на два-три кроки попереду. Я бачив, як наші літаки розбирали в російських телеграм-каналах, як і літаки інших виробників. Вони не знайшли нічого такого, що б їм допомогло відтворити продукт.
«Загалом це завжди війна бюджетів і війна швидкості»
Треба рухатися настільки швидко, щоб навіть якщо конкурент повторить твою ідею, він усе одно не встиг — бо ти вже зробив наступний крок.
І друге, наш софтвер зберігається у зашифрованому вигляді. [Раніше ми писали, що два комерційних мапінгових дрони компанії Trinity експлуатувалися в росії, Quantum-Systems дистанційно їх вимкнула, щойно про це стало відомо].
А якщо ми говоримо про те, чи можуть вороги замовити продукт через треті країни, то компанія повністю контролює, куди він відправляється. Ми продаємо систему відразу з навчанням. І для того, щоб літати на ній, людина вчиться, складає іспит і отримує сертифікат. Разом з цим іспитом і сертифікатом вона отримує логін і пароль до порталу пілотів. Коли оператор заходить туди, до нього прив’язується літак. Тобто кожен літак прив’язаний до конкретної людини.
І тільки після того той літак може оновити програмне забезпечення і повноцінно працювати.
Як залучення 160 мільйонів євро інвестицій вплине на українські команди
Напряму вплине, тому що український офіс на сьогодні найшвидше розвивається. Він має найбільший флот літаків і найбільше ком’юніті пілотів у світі. Тут у нас повний цикл виробництва, тому й найскладніші бізнес-процеси. Левова частка інвестицій піде на розбудову R&D, на будівництво нових заводів в Україні, в придбання перспективних компаній.
Плануємо найняти в Україні ще більше розробників та інженерів та довести кількість R&D команди мінімум до 100 фахівців.
Як у Німеччині реагують на те, що російські БПЛА продовжують залітати на територію Польщі, Данії
Здається, ми найгучніша європейська дефтек-компанія, яка говорить про потребу змін. Наш засновник Флоріан Зайбель почав бити на сполох задовго до згаданих вами інцидентів. Європі потрібно замінювати парк БПЛА на більш сучасний. Розкажу, як це зараз працює. Німці контрактують якийсь БПЛА, і поки триває процес контрактування, його хардверне та програмне забезпечення змінюється. Далі, поки триває процес виробництва і постачання, це продовжує змінюватися. Як і тоді, коли система лежить на складах, очікуючи кінцевого користувача.
Крім того, у натівському контракті є таке поняття, як design freeze. Мовляв, ми узгодили функціональність і вона такою повинна залишатися. Тепер уявіть німецького оператора БПЛА, який приїхав в Україну на навчання. Його українські інструктори натренували на продукті з останніми софтверними та хардверними оновленнями. А потім оператор повертається в Німеччину, де йому зі складу армія видає БПЛА із софтом дворічної давнини.
І ось це страшна проблема в Європі. І наша компанія комунікує це з початку повномасштабної російсько-української війни.
Яких кроків очікуємо від німецького уряду? Зміни процедур закупівель, зміни стандартів, вимог до зброї, не тільки для БПЛА.
«Зараз набирає оберти Software-Defined Defense»
Це коли в програмному забезпеченні кожен місяць додаються нові фічі, змінюється дизайн, і тому він актуальний і спроможний. Як з оновленнями на айфоні — так це повинно працювати зі зброєю. Як ти можеш змагатися у війні технологій із замороженими продуктами?
Чи вистачає підтримки від української держави, контрактів, законодавчих ініціатив? Ми є виконавцем державного контракту. У нас є статус критичності, тож можемо бронювати 100% фахівців. Quantum Systems є резидентом Дія City та учасником українських асоціацій. Усі питання, які потрібні, вирішуються.
Які виклики стоять перед директором технологій
Мій найголовніший виклик — підтримання флоту в актуальному стані. Ми не лише робимо нові літаки, а й оновлюємо наявні і програмно, і апаратно. І треба вміти швидко помічати тренди, знаходити рішення і впроваджувати їх у продукти, які працюють на бойових.
Наприклад, зараз ми маємо розробити counter-FPV. Умовно кажучи, торік ми почали збивати ворожі БПЛА. За якийсь час росіяни стали збивати наші БПЛА, які тепер мають навчитись протидіяти ворожим перехоплювачам. І це не лише програмне рішення, туди потрібно доставити «залізо». І для цього потрібно відкликати з фронту реальні борти і дуже швидко їх апгрейдити.
Vector українського виробництва
Яких технологій нам бракує, щоб зробити стрибок в інноваціях
Дрони майбутнього мають бути платформами. Вони мають бути, по суті, як телефон, який є нею певною мірою. З маркетплейсом різних застосунків, які наділяють телефон новими спроможностями.
Дрони майбутнього мають бути платформами для софтверу і хардверу. Коли будь-який розробник зможе написати застосунок, який можна буде запустити на будь-якому дроні, а кінцевий користувач на фронті зможе зайти і як на маркетплейсі, поставити і використовувати його, тоді буде асиметрична відповідь.
Дуже складно сказати, яка технологія визначатиме наше майбутнє. Свормінг, AI, квантові комп’ютери — це базворди.
З ким би хотіли запартнеритись
Нам цікаве підсилення в контексті радіорозвідки. У Quantum Systems є «очі», віднедавна є «вуха» [дрон Vector AI має акустичну систему WASP із сенсорним датчиком, яка дає змогу виявляти артилерійські постріли на відстані до 15 км].
Сенсор WASP здатен також визначати напрямок і дистанцію до вогневих точок.
До цього домену хотілося б ще додати радіо — щось бачити в радіоспектрі. Також цікавлять партнерства у межах нашого нового продукту MOSAIC, ми створюємо цей продукт як платформу, в яку розробники можуть інтегрувати власні рішення, що можуть працювати безпосередньо на дроні або на наземній станції чи у хмарі.
