Про найм джавістів, проблеми бронювання та репутацію українського IT. Розмова з Оленою Самборською, Managing/HR Operations Director Luxoft в Україні
DOU продовжує серію інтерв’ю з представниками українських IT-компаній про те, яка нині ситуація з бізнесом в Україні. Ми поспілкувалися з Оленою Самборською, Managing/HR Operations Director Luxoft в Україні та Президентом IT Ukraine Association. Яких фахівців зараз наймають, в чому недоліки бронювання для IT і чому українські розробники цінні на ринку — читайте в матеріалі.
Про загальну ситуацію на ринку і репутацію українського IT
— Олено, розкажіть, як зараз загалом справи у компанії й з огляду на рецесію та війну?
Звичайно, глобальна рецесія, з якою ми стикнулися, впливає на клієнтів, бізнес й на Luxoft в Україні зокрема. До того ж залучати клієнтів через нашу високоризиковану локацію стало важче, ніж раніше. Але це не означає, що клієнти масово йдуть з України.
Наш IT-ринок дуже активно попрацював над своєю репутацією: українських девелоперів важко порівняти з кимось у світі. Вони 24/7 на зв’язку, їм цікаві їхні проєкти, вони працюють та ще й продовжують навчатися.
В більшості сучасних компаній є добре розвинені процеси. Часто виникають дискусії про те, які компанії кращі: продуктові чи сервісні, проте це не завжди має значення. Адже усі ми є частиною єдиної екосистеми, яка зараз відчуває тиск через різні фактори, включаючи війну та економічну рецесію.
Ці чинники впливають на клієнтів, які обережніше ставляться до бюджетів на проєкти R&D і розробку нових продуктів. Загалом ринок зосереджений на контролі витрат, що позначається на всіх учасниках, включаючи Luxoft. І таке фокусування суто на витратах, а не на розвитку бізнесу, має вплив на всю галузь, не лише в українському контексті.
— Чи можете окреслити якісь цифри щодо кількості активних проєктів зараз? Чи зросли вони порівняно з 2022 роком?
Лишилися на тому ж рівні. Частина контрактів закінчується, це природа нашого бізнесу, була б війна чи ні. Водночас починаються й нові проєкти, заходять нові клієнти. В нас є й Automotive-сфера, Banking and Capital Markets і Сross Іndustry Solutions. В кожній лінійці бізнесу є нові лого, загалом понад 10 нових лого за останній рік. Звісно, це не той розвиток, який був до повномасштабної війни — тоді індустрія розвивалася шалено. Але зараз маємо стабільний рівень, і це також непогано в період рецесії.
— Чи охоче нові клієнти співпрацюють з підрозділами й фахівцями в Україні? Їх не лякає, що попереду нас чекають можливі відключення світла?
Не лякає, тому що ми дуже добре готові до осені, і минулу зиму пережили вкрай стабільно. Оскільки ми системно працюємо із ризиками, ми готові до більшості з них.
Про найм, бенч і скорочення
— Яка зараз ситуація з наймом в Luxoft? Чи були скорочення?
Ситуація динамічна. У нас немає такого поняття, як скорочення, є явище, коли закінчуються контракти й проєкти. Тоді спеціалісти потрапляють на бенч, де їм пропонуються наявні в компанії позиції. Зараз ми дуже зосереджені на тому, щоб всім запропонувати такі можливості. При цьому є зовнішній найм і він коливається. На нього ми відкриваємо до 130 вакансій на місяць. Буває по-різному, від 50 до 130, але в останні місяці у нас було понад 100 вакансій відкрито. Як буде далі — подивимось.
— А кого наймаєте найбільше?
Зараз найм дуже різноманітний. Раніше ми могли сказати «набираємо 80% джавістів, і ще певну кількість інших фахівців». Джавісти були понад усе. Зараз динаміка дуже цікаво змінюється. Наприклад, у вересні ми набирали багато бізнес-аналітиків. Вже давно такого не було, щоб було відкрито стільки вакансій в цьому напрямі. Потім період був з вакансіями для інтернів і джунів. Їх не аж захмарна кількість, але вони відкриваються.
Є вакансії джавістів, фахівців з C++, є дуже нішеві спеціалізації. До речі, це одна із таких цінних пропозицій від нашого ринку — спеціалісти з нішевими технологіями й з великим досвідом роботи. Архітекторів, наприклад, ніколи не було на ринку багато (і зараз, до речі, немає). В інших країнах їх знайти важко або вони будуть коштувати дуже-дуже дорого. А ми маємо таких спеціалістів в Україні. В Анлії, Німечинні архітекторам в середньому можуть пропонувати $10-12K, в Україні — $7-8K. Звісно, ці цифри коливаються, бо все залежить і від рівня сеньйорності спеціаліста, і від конкретного стеку. За рахунок гнучкої системи оподаткування в Україні, український архітектор може отримувати навіть більшу винагороду в net, ніж спеціалісти в інших країнах, де податки набагато вищі.
Крім того, зараз більшість компаній, наша зокрема, зосереджена на так званій горизонтальній кар’єрі. Коли ти додаєш у свій скіловий бекпак технічні скіли, і, наприклад, хочеш дорости до архітектора. У нас є окрема школа архітекторів для наших колег, і вони можуть зрости до цієї позиції за певний час.
Спеціалісти, які набули специфічних domain knowledge, як правило, коштують досить дорого, і вони завжди потрібні клієнтам. У нас є певні уявлення про розвиток девелопера: від джуна до сеньйора, тимліда, потім продакт-менеджера, делівері-менеджера, і так далі до віцепрезидента. А багатьом це нецікаво. Стає менше людей, які хочуть керувати іншими, і більше фахівців, які хочуть зосереджуватись на технологічних знаннях.
— Ви згадали, що у вас певна кількість спеціалістів перебуває на бенчі. Можете уточнити, яка кількість і чи це платний бенч чи ні?
Показник коливається на рівні від 2% до 3%. Та це абсолютно динамічний процес. Хтось поступив на бенч, хтось знайшов акаунт і повернувся до роботи. У нас є оплачуваний бенч і не оплачуваний. Якщо проєкт не знаходиться за період оплачуваного бенчу, спеціаліст переходить на неоплачуваний, але ми продовжуємо шукати проєкт.
— Що найважче було для Luxoft за останні півріччя, рік?
Викликів було кілька, я б їх розділила на дві частини. Перша — це виклики на боці клієнта, а друга — це на боці країни.
Якщо говорити про клієнта, то всі зрозуміли, що війна затягується, тому утримувати клієнтів стало важче. Вони намагаються знайти менш ризиковані локації. І це був дійсно виклик — показувати, чому Україна краща за інших, які в нас є конкурентні переваги й value proposition from Ukrainian side.
Ми прописували кожен цей поінт, доводили клієнтам, чому варто залишатися і чим можуть допомогти українські девелопери клієнту розвиватися. Та, окрім утримання, потрібно ще приводити нових клієнтів в Україну.
Також є виклики, з якими ми зіштовхуємося зараз в Україні. Наші девелопери йдуть в ЗСУ. Ми продовжуємо підтримувати їх, виплачуємо винагороди в повному обсязі. Але, звичайно, це не стабілізує ситуацію всередині компанії, адже в нас зменшується кількість людей, які працюють.
— Як саме ви пояснюєте клієнтам, що їм треба наймати фахівців саме в Україні? Чому їм має бути вигідніше знайти спеціаліста в Україні, ніж, скажімо, в Польщі?
Є кілька причин. По перше, дійсно високопрофесійні інженери. В нас сильні школи й університети, гарна технічна освіта, і так було завжди, сподіваємося, буде і надалі.
Тому наші девелопери швидко занурюються в проєкт. Українці — дуже працьовита нація, тож важко уявити ситуацію, коли щось стається, і ми кажемо, що це не наш головний біль, бо робочий день з 9 до 18 закінчився. І це тому, що спеціалістам насправді цікаво.
По-друге, наші девелопери приділяють дуже велику увагу професійному розвитку. Якщо подивитись на будь-яку компанію (не лише Luxoft), є серйозні
Не можу сказати, як в інших країнах, бо я зосереджена більше на Україні, але здається, нас щось штовхає розвиватися далі. Ми підемо ще на цей тренінг, вивчимо ще цю мову, і цей фреймворк, тому що це цікаво і без цього неможливо працювати.
По-третє, дуже гнучка система співпраці з айтівцями. Ми можемо оформляти людей в штат, гіг-контракторами, працювати за моделлю ФОП. Це додає гнучкості у формуванні пропозиції для клієнтів. Ще важливо, що ми працюємо майже в тому ж часовому поясі, що і наші клієнти в Європі. Наші колеги класно спілкуються англійською мовою, знайти англомовного спеціаліста в Україні не проблема.
Про фахівців у ЗСУ, демобілізованих колег та процедуру бронювання
— Скільки зараз людей з Luxoft служить в ЗСУ і скільки повернулися зі служби?
В ЗСУ у нас зараз до 5% фахівців, 26 людей повернулися. Ми почали готуватися до повернення наших колег після перших 6 місяців війни. Зараз маємо спеціальну програму реонбордингу для спеціалістів. Вона працює і для людей, які повертаються, наприклад, з maternity/paternity leave, або після тривалої хвороби, коли людина потребує ще раз залучення в проєкт. Але тут ми додали ще і ветеранську платформу, над якою працюємо окремо. Щодва тижні у нас проходить спеціальний воркшоп для менеджерів, і щочетверга команда має нові зустрічі з психотерапевтами, з військовими психологами для того, щоб ми всі були готові до повернення наших колег назад в компанію.
— А коли вони повертаються, чи дає Luxoft якийсь час на реабілітацію?
Звичайно, це вирішує кожна команда окремо для кожного кейсу. Ми можемо давати тільки рекомендації. Тому що є люди, які повертаються і намагаються якомога більше залучитися в проєкти, їм не потрібні навіть вихідні. Вони хочуть ще більше понаднормових, тому що їм потрібна ця залученість. А є ті, яким ми радимо брати, наприклад, в п’ятницю додатковий вихідний, щоб поступово влитися в роботу.
Крім цього, в нас працює Employee Assistance Program, коли фахівці і члени їхніх родин можуть отримати ґрунтовну консультацію від українських психологів по телефону. Менеджери теж можуть зателефонувати й отримати консультацію щодо проблем, які виникли в команді.
— Чи користувалася у Luxoft бронюванням айтівців і в якому обсязі, якщо так?
Користувалися, і в нас все йшло за тими часовими зобов’язаннями, які задекларовані вже в останній процедурі. Вона цілком робоча. Інша справа, що ми забронювали 20 людей, і тут є багато різних викликів.
Бронювання — це універсальна процедура, яка працює для всіх галузей. Уявіть різницю між індустріями. ІТ-компанії витрачають на винагороди в середньому 80% свого доходу. Хтось 70%, хтось 80%, хтось 85%. Інші бізнеси витрачають від 10% до 20% на зарплатні фонди, і це абсолютно окей для них. А тепер уявіть, що ми втрачаємо 50% свого хедкаунту. Все, можна закривати компанію, ти не можеш далі працювати.
Тому процедура бронювання є, вона працює, проте вона не враховує специфіку ІТ. Чи буде враховувати, я не знаю. Ми продовжуємо консультацію з державою через нашу ІТ-асоціацію, і працюємо над цим питанням. Воно складне і дуже неоднозначне, ми не можемо сказати «хочемо 100% чи 80% хедкаунту забронювати». Це та історія, яка потребує додаткових консультацій на рівні профільного міністерства, на рівні Генштабу. Тому ми продовжуємо роботу.
— Якщо говорити саме про процедуру, чи є якісь речі, які, на вашу думку, можна було б поліпшити в цьому процесі?
Важко сказати. Зараз ми спілкуємось з Мінекономіки, Мінцифрою про «єБронюванням». Ніби ця процедура покращує подання списків, не дає можливість тобі помилитися, якщо ти не ту військову спеціальність вводиш. Система відразу ж каже, що цю людину забронювати неможливо.
Проте ми все одно хочемо, щоб збереглася і перша процедура — коли ти можеш подати списки і в паперовому вигляді, і через «єБронювання». Це дасть можливість попрацювати в тестовому режимі, а далі вирішувати, чи варто повністю відмовлятися від паперового варіанту. Це те, що ми обговорюємо, над чим працюємо.
Про гіг-контракти
— Вище ви згадали, що Luxoft послуговується гіг-контрактами. Чи можете сказати, і якому обсязі та яких саме фахівців ви влаштовуєте за цим форматом?
Luxoft вступив в Дія City в березні 2022 року. Власне, після початку війни ми, як планували, так це і зробили, ми не зупиняли цей процес. Процес впровадження гіг-контрактів у нас зараз в розробці. Для такої нової форми співпраці ми повинні підготувати всі наші внутрішні системи — таких систем дуже багато, тому це потребує певних часових ресурсів.
Зараз ми плануємо запустити пілот, в якому буде брати участь певна кількість наших спеціалістів, і перевести їх на гіг-контракт. Подивитися, як наші внутрішні системи реагують, протестувати процеси. А після цього ми будемо запрошувати стати гіг-контракторами більше наших спеціалістів
— А в чому ви вбачаєте переваги цієї форми?
По-перше, режим Дія City був створений спеціально під IT-галузь, і фактично, це режим, який враховує більшість особливостей IT-індустрії.
Які переваги ми бачимо для себе? Цей режим для великої кількості клієнтів є достатньо зрозумілим. Коли ти пояснюєш, що компанія в Дія City, в нас є гіг-контрактори й штатні працівники, це цілком окей для великих системних клієнтів.
По-друге, цей режим пропонує привабливі податкові умови. Мало які країни Європи, та й взагалі у світі, пропонують такі сприятливі умови оподаткування, як у Дія City. Є зобов’язання держави утримувати цей режим 25 років. Це також достатньо серйозні гарантії, які дозволяють нам рухатись в напрямку Дія City, і почувати себе більш-менш спокійно.
Ми розуміємо всі ризики, але насправді ця ідея була створена під ІТ-галузь для того, щоб підштовхнути її до подальшого розвитку. От власне тому ми тут, тому ми підтримуємо. І я скажу, що насправді в роботу над цим законом була залучена вся індустрія: ми детально обговорювали кожне положення цього закону, знаходили компроміси, робили це разом із державою. Мені здається, це унікальний випадок, коли і держава, і бізнес співпрацювали й створили достатньо якісний продукт.
Про релокацію, офіси та майбутнє
— Чи релокувала Luxoft фахівців за останні півроку? Якщо так, то куди? Яка загалом ситуація з релокацією?
Зараз процес релокації призупинився. Останні пів року релокувалося максимум кілька людей на місяць, в основному жінки. Всі, хто хотів виїхати, виїхав на перших етапах війни. Чоловіки не релокуються в силу зрозумілих причин, а жінки вже адаптувалися, залишаються тут, і мало хто хоче кудись виїжджати з України.
Щодо переміщення всередині країни, ситуація дуже стабілізувалася. Ми не бачимо таких хвиль, як раніше, коли з Києва 60% виїхало на захід України. В нас багато людей в Києві, в Одесі, в Дніпрі, і ці міста достатньо захищені. У Luxoft там є великі офіси, які готові до зими — вони мають генератори, старлінки тощо. До того ж ми надавали допомогу колегам із power station, із різними засобами, які допомагають також бути певний час без світла. Відповідно, вже немає потреби кудись рухатись, та і як показує практика, особливо безпечних місць, в тому числі і на заході України, немає.
— Чи повертаються фахівці, які виїхали за кордон у 2022 році?
Так, кілька десятків людей повернулися в Україну та повертаються в основному через сімейні причини. Цього літа відбувся своєрідний бум на повернення з дітьми, адже є діти, які засумували за своїми друзями і школами. Є й випадки, коли повернулися чоловіки і пішли в ЗСУ.
— В якому зараз режимі працює Luxoft в плані відвідування офісів?
Зараз в нас переважає ремоут формат. Минулого року, коли вимикалася електрика, дуже багато колег повернулося в офіси й працювало звідти. Зараз десь на
— Якщо я не помиляюся, в 2022 році Luxoft відкривала 5 нових офісів в Україні, що з ними зараз?
Це коворкінгові простори, які продовжують функціонувати. Ми орендуємо ці місця і фахівці можуть приходити туди, якщо немає можливості працювати з дому.
— Плануєте повноцінне повернення в офіси?
Поки що ні, зарано про це говорити. І, наскільки я знаю, навіть на глобальному рівні мало які компанії планують повернення. В основному зараз всі розглядають гібридну модель, як найбільш вдалий варіант співпраці всередині компанії.
Я не вірю, що всіх повернуть в офіси. Просто люди вже не готові до цього, витрачати час на дорогу, стояти в корках. Зараз я працюю з дому (Чернівці), але, коли я в Києві, то їду півтори години на роботу й виїжджаю о
Звичайно, у роботі віддалено є багато викликів. Скажімо, як забезпечити цю приналежність до культури Luxoft, як передавати особливості кожного проєкту, кожного акаунту. Як розвивати людей, забезпечувати високий рівень творчої енергії всередині команди — це набагато цікавіше, ніж виклики на кшталт «як придбати паливо», «розрахувати кількість генераторів» тощо.
Проте маємо неоціненний досвід того, як забезпечити стабільність бізнесу в умовах війни. Сподіваюся, нікому він не буде в пригоді, та ми ним можемо ділитися з усім світом. Маємо знати свої сильні сторони.
— На вашу думку, що найближчі півроку чекає на українське ІТ?
Я хотіла б сказати зростання. Але, міркуючи раціонально, думаю, що ситуація буде зберігатися максимум на тому ж рівні. Не буде такого значного зростання в ІТ-індустрії, який ми спостерігали до війни, і навіть в перший рік війни.
Проте зараз з’являється багато програм страхування бізнес-ризиків для тих, хто хоче працювати в Україні. Я думаю, що їх буде більше, вони, найімовірніше, будуть підтримуватись на державному рівні, щоб забезпечити клієнтам більш легкий і безпечний вхід в Україну. Просто на це потрібно трохи більше часу, ніж 6 місяців.
А далі, я думаю, буде поступове зростання, за умов, що не буде драматично змінюватися ситуація навколо. Розвиватимуться окремі ніші, типу defence tech, здобуватиметься досвід, який своєю чергою приваблюватиме великих клієнтів. Такий своєрідний круг оновлення.
