Лише 63% резидентів Дія City мають українське коріння. Найбільше “іноземців” – з Кіпру
До Дія City вже приєдналися 498 компаній. В Опендатабот проаналізували, із яких країн походять іноземні резиденти, і виявили, що у реєстрі є компанії з Кіпру, США, Великої Британії, Німеччини і навіть з Білорусі.
Одним з головних критеріїв для участі в режимі Дія City є країна реєстрації — резиденти не можуть бути зареєстровані на території іншої держави та мати звʼязки з країною-агресором. Як зʼясували в Опендатабот, поширеним явищем стало створення великими топ-компаніями «дочок» для подальшої реєстрації в Дія City.
Станом на березень 2023 року, 63% або 314 компаній в Дія City мають українське коріння — тобто не мають закордонних батьківських компаній. Серед «іноземців» найбільше компаній із Кіпру — 45 резидентів. Друге місце в цьому топі посіли США — компанії, які «прописані» в цій країні, є засновниками 38 резидентів.
Наприклад, корейський гігант у сфері електроніки «Samsung» створив компанію «Самсунг РнД Інститут Україна». Українська «Ajax Systems», яка займається розробкою та виробництвом систем безпеки, зареєструвала для цього компанію «Аджакс Сістемс РнД». Серед інших, свої дочірні компанії створили «Нова Пошта» та «ДТЕК» — йдеться про «НП Діджитал» і «Модус Ікс».
Важливо, що у реєстрі є компанії, які на початок повномасштабного вторгнення мали власників із Білорусі, — йдеться про Perevaga Technology і DataMola.
Попри те, що в законодавстві України не чітко прописано, чим мають займатися резиденти Дія City, більшість компаній все ж таки працюють в IT. Зокрема, 66% резидентів мають офіційний вид діяльності «комп’ютерне програмування», 7,4% — «консультування з питань інформатизації», 5,8% — «оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах» тощо.
Три чверті резидентів Дія City були зареєстровані у період до 2021 року включно. Трохи більше 25% таких компаній офіційно почали свою діяльність лише в 2022 році.
За рік роботи Дія City 15 компаній втратили статус резидента за власним бажанням — здебільшого через заморожування роботи бізнесу на час великої війни або ж у зв’язку з переходом на пільговий податок у 2% від обігу.
Нагадаємо, попри гучні заяви про вихід з російського ринку, низка великих ІТ-компаній продовжує співпрацювати з країною-агресором. Ба більше, в Україні деякі з них є резидентами режиму Дія City та отримують податкові преференції.
В грудневому розслідуванні DOU проаналізував кожну з цих компаній і скерували до них офіційні запити з проханням викласти свою позицію щодо продовження роботи на російському ринку.
