«Врешті ми вичавимо росіян з нашої землі». Ветеран «Азову» Олександр Величко — про минуле в IT, ініціативу України на фронті та важливість дронів на війні
Олександр Величко — ветеран «Азову», який вперше взяв зброю до рук ще 2014 року. Після служби в елітному підрозділі він впродовж п’яти років працював у НАБУ, продовжуючи тримати свій фронт в аналітичному відділі спецслужби, а в останній рік перед повномасштабним вторгненням рф перейшов у IT.
24 лютого Олександр без вагань став у лави полку ССО «Азов» Київ, створеного ветеранами однойменного окремого загону спецпризначення. Ми поговорили з ним про перші дні війни, нинішню ситуацію на фронті, а також дрони, на які DOU разом з фондом KOLO збирає для «Азову».
«Досвід аналітика допомагає мені на фронті»
— Розкажіть про ваше минуле, чим ви займалися до вступу в лави «Азов Київ»?
До війни я працював в IT бізнес-аналітиком. Причому у «чисте ІТ» перейшов не так давно, наприкінці
Починав кар’єру у фінансах, де і пропрацював 10 років. Навесні
У Бюро я автоматизовував внутрішні процеси. Спочатку все відбувалось «на колінці», в Excel тощо. Пам’ятаю, пробував щось писати на Python. Але врешті наші донори закупили для нас гарне ПЗ, яке треба було впровадити до систем НАБУ, натягнути його на українські датасети й юридичні реалії. Це був цікавий мікс між кримінальною аналітикою та IT. Ба більше, той досвід допомагає мені й на фронті, адже кримінальна та військова аналітика подібні, використовують схожі підходи.
— Як ви зустріли 24 лютого, що відбувалось після згаданої вами робочої зустрічі?
О пів на шосту мені подзвонив батько: «Подивись новини». Я одразу поїхав дозаправити автівку. Дружину не будив, адже розумів, що день буде довгим. Скільки ми не готувались до цієї війни, основний фокус все одно робили на дітях, щоб у нас була їжа для них, одяг. А от свої військові речі зібрати не встиг — складався вже поспіхом 24 лютого.
Пам’ятаю, як до початку війни доводив дружині: «Ми живемо в Ірпені, це передмістя — кому воно потрібне? У нас немає жодних критичних об’єктів. Жили б ми у Василькові біля військового аеродрому — треба було б думати про щось». Що сказати... Я помилився.
Вранці 25 лютого дружина разом з двома дітьми виїхала за межі України. Дорога зайняла 30 годин.
— В «азовський» підрозділ ви вирішили вступити саме тому, що раніше там служили?
Так, я не бачив сенсу йти у військкомат і чекати розподілення. До того ж в «Азові» під час реорганізації мені дали військове звання «лейтенант», хоча, на мою думку, я не відповідав йому. Тож одним з моїх нічних жахів було те, що, коли почнеться повномасштабна війна, я потраплю у військкомат, де мені під командування дадуть взвод із 30 людей, за яких я відповідатиму та, можливо, решту життя погано спатиму.
За спеціалізацією я аеророзвідник, тож хотів займатись саме цим. ССО «Азов» Київ дав мені цю можливість.
— Не так давно ми спілкувались з іншим представником «Азову», добровольцем Володимиром Дельбіним, який хотів потрапити на службу з 2014 року, але через проблеми зі здоров’ям він зміг це зробити лише на початку цього року. Володимир розповідав, що на перших порах серед добровольців у Києві та Київській області був певний хаос із забезпеченням. Розкажіть, як це було у вас і чи розв’язані наразі ці проблеми?
Я мав дещо інший досвід, ніж Володимир. Під «Азовом» ми звикли розуміти саме полк, який базувався у Маріуполі. Я служив у ньому у
Ввечері 24 лютого я приїхав на заздалегідь визначену точку збору. Переді мною зібрались близько 500 осіб. З найбільш боєздатних формувались відділення, але в міру того, як з’являлась зброя. Того дня сформувалось п’ять відділень.
Нам видали зброю, яку ми обійняли та з якою лягли спати, чекаючи на виїзд до лінії боєзіткнення. Мені було легше знову потрапити до лав, оскільки підрозділ створювався ветеранами Азову і я там зустрів багато побратимів.
26 лютого був наш перший виїзд, в Горенку Київської області (навпроти захопленого Гостомеля). Перший виїзд був відносно спокійний. 2 березня ми з побратимами прибули до Ірпеня — було дивно приїжджати в місто, де ти живеш, озброєним. Наступного дня різні групи «Азову» вийшли на зачистку Бучі від окупантів. До однієї з передових груп у Ворзелі я приїхав з малесеньким, майже дитячим квадрокоптером (усе, що в мене на той момент було). І потрапив у найбільшу «жесть» з тих, яку я бачив за своє життя. Хоча в бою я перебував півтори години, він запам’ятається мені на все життя. А побратими воювали 12 годин і ледве вийшли з оточення.
Олександр 26 лютого в селі Горенка Київської області, навпроти захопленого Гостомеля
«Армія — це завжди цікавий зріз суспільства»
— Хто воює пліч-о-пліч з вами? Люди яких професій взяли зброю до рук, щоб боротись з окупантами? Чи багато у вашому підрозділі таких самих айтівців, як ви?
Армія — це завжди цікавий зріз суспільства. І вона дає можливість поспілкуватися з дуже різними людьми, з якими за мирних умов не зустрічаєшся. Поруч зі мною дещо більше айтівців, ніж у середньому по підрозділах, але це специфіка аеророзвідки та військових аналітиків.
— Ви вже десятий місяць бороните країну від окупантів. З того, що ви бачите зараз на фронті, чи розвивається воєнна ситуація на нашу користь?
Я не є військовим експертом. Втім з того, що я бачу в нашому та деяких інших підрозділах, — ініціатива на нашому боці. Якщо москалі готують своїх «чмобіків» і одразу кидають їх у топку війни, то в українських частинах, які гарно себе зарекомендували, є можливість додаткового комплектування, тренувань. Відповідно значна кількість наших частин готуються до штурму позицій росіян.
У статті головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного про перспективи забезпечення воєнної кампанії 2023 року йдеться, що нам потрібно від 10 до 20 бригад для наступу на весні. Я не маю підстав не довіряти його словам.
— Зараз DOU в партнерстві з KOLO збирає кошти на 80 дронів для «Азову». Одні з передових моделей «пташок» DJI Matrice M30T мають стати в особливій пригоді взимку, адже є морозостійкими. Можете розповісти більше про БПЛА, які придбає IT-спільнота?
На різних етапах своєї служби я літав на низці дронів, починаючи від DJI Mini 2. Закуповувати будуть «мініки», Mavic 3 та Matrice — всі дрони дуже вдалі.
Matrice — флагманська модель DJI. Вони зручні тим, що, наприклад, в донбаському степу за допомогою них можна вилетіти в поле та використати потужний зум вбудованої камери, щоб отримати дані про оперативну обстановку на фронті — і при цьому не підставлятись під москальський РЕБ. Попереду зима, дощі та тумани, тож останні стануть у пригоді, оскільки вони вологозахисні.
Mavic 3 — це «золота середина», ними активно користуються в армії. Я цей дрон теж використовував під час виїзду в Запорізьку область влітку 2022 року. Він гарно порається з коригуванням, розвідкою, координацією дій на полі бою.
Олександр після успішного вильоту на Mavic 3. Запорізька область, травень 2022 року
На Mini 3 я ще не літав, проте використовував 3 березня у Ворзелі Mini 2, який належить моєму кумові. Здається, дитяча іграшка — 249 грамів! Але за допомогою нього я піднявся у небо і побачив, що москалі зовсім поруч, за кілометр від нас, формують «кулак» з півтора десятка одиниць військової техніки. Ми з побратимами навели на них артилерію.
Тож у правильному місці й руках будь-який дрон гарно працює.
— Дехто називає дрони розхідним матеріалом, який у професійних руках живе до місяця, у менш досвідченого оператора — до кількох тижнів. За вашими оцінками, скільки в українських військових підрозділах наразі професійних операторів дронів, які можуть літати на «пташках» впродовж тривалого часу?
Операторів досить багато. У кожному нашому взводі є щонайменше одна людина, яка добре керує дронами. Строк служби БПЛА в бою залежить як від вправності оператора, так і від щільності ворожого РЕБ.
— Краще зосереджуватись на конкретних моделях дронів, що відповідають співвідношенню ціна/якість, чи диверсифікувати «парк» БПЛА та закуповувати як коштовні моделі, так і бюджетні?
Зосереджуватись на конкретних дронах не можна. Тому що є різні задачі, під які потрібні різні дрони. Наприклад, навесні попри велику кількість легких коптерів катастрофічно бракувало «крил» — «Фурій», «Лелек», PD-2. Зараз усе залежить від підрозділу. Піхоті потрібні коптери, а бригадним підрозділам аеророзвідки та артилерійським групам — безпілотні комплекси типа «крило».
«Бомбардування міст — завжди зброя слабких»
— За вашими відчуттями, чи посилюють росіяни свої засоби радіоелектронної боротьби?
Вони завжди приділяють багато уваги РЕБ. Говорити про «посилення» некоректно — росіяни можуть посилювати ту чи іншу ділянку, залежно від ситуації на фронті. В бій вони вже кинули все, що мають. І нічого нового в них не буде.
— Чи є сенс очікувати, що так чи інакше росіяни виснажаться, спустошать свої запаси дронів і снарядів? Та чи є терористичні атаки рф по мирних українських містах, що посилились з жовтня, знаком відчаю?
Бомбардування міст — завжди зброя слабких. Як і ядерна зброя. Ракети, гадаю, в них не закінчаться. Але в них закінчується найкраща їхня техніка, найкращі бійці. Я навіть чув про те, що
Звичайно, вони виснажуються, це можна споглядати за ситуацією на фронті. Хто рухає фронт, у того й перевага. А фронт рухаємо ми.
Олександр в Запорізькій області в липні 2022 року. На фото можна побачити дим від полей, що палають
— У чому наразі є найбільша потреба для наших армійців на фронті? Чув, що напередодні зими особливо жаданими серед армійців стають прилади нічного бачення та тепловізори.
Я не можу сказати, що умовний Mavic 3 — найнеобхідніше на фронті просто зараз. Але ми ж з вами не назбираємо на M777 чи HIMARS. А от дрони — якраз та маленька ланка, яка сильно змінює характер бою піхоти. Можливо, вони й не рухають фронт. Але прості речі бережуть життя.
— Що зараз відбувається на лінії боєзіткнення. На чиєму боці ініціатива?
Ініціатива однозначно на нашому боці. В нас є сили. Не всі наші підрозділи на «передку». Це не весна, коли всі наші підрозділи кидали на «нуль», адже треба було затикати діри.
Я пам’ятаю бої в Мощуні, коли Київ реально висів на волосинці... Ще трохи, і бої були б вже на Виноградарі. Зараз ситуація геть інша. Навесні люди приходили, брали вперше в житті автомат до рук і за кілька днів разом з нами виїжджали на бойові завдання.
Нині новобранців на бойові одразу не пускають — спочатку вони мають пройти курс молодого бійця. Один боєць, якого я чекаю у взводі, взагалі проходить підготовку у Великій Британії.
«Ми вичавимо росіян з нашої землі»
— Наскільки багато зараз добровольців, що вступають в лави української армії, якщо порівнювати з весною 2022 року?
Вони майже закінчились. Більшість тих, хто реально хотів взяти зброю до рук, вже це зробили. Добровольців справді мало. Я нещодавно з цим стикнувся, коли переді мною постала потреба формувати команду. З певними кандидатурами навіть не було сенсу говорити: була можливість доукомплектовуватись коштом мобілізованих, але серед них я не зміг знайти відповідного досвіду та світогляду.
— Якщо людина вмотивована та хоче зробити свій вклад до перемоги України, взяти зброю до рук, але не має затребуваної військово-облікової спеціальності, що ви можете їй порадити?
Це гарне бажання, яке потрібно підтримувати. Але треба розуміти, що спеціалізовані роди військ зазвичай тримаються на контрактних спеціалістах, а піхота — це завжди «розмін». Будь-яку піхоту треба поповнювати. Йдеться не тільки про загиблих, а й про поранених. Якщо людина до цього морально не готова, нехай шукає для себе підхожий формат.
Робота у складі розрахунку безпілотного авіаційного комплексу типу «крило». Запорізька область, літо 2022 року
— Наостанок хочу дізнатись вашу думку про те, як найближчим часом розвиватимуться події на фронті?
Коли Україна матиме достатній потенціал та бачитиме вигідний для цього момент, треновані військові підрозділи підуть в атаку та рухатимуть фронт. Цьому може передувати оперативна пауза. Врешті ми вичавимо росіян з нашої землі. Сподіваюсь, багато хто в ній залишиться.
Похожие статьи:
У мобільному застосунку «Армія+» з’явився новий сервіс для військових — онлайн-навчання. Як повідомила заступниця міністра оборони...
Японская компания Nikon объявила о выпуске своей новой модели зеркальной цифровой фотокамеры формата DX – D500, являющейся преемницей...
You have probably wondered what financial planning procedure professional’s use for their clients. But what you do not know is that you can do most of what these pros do while at home. Here are the six steps for financial planning that you...
Vertex Academy приглашает на курсы по Java. Мы обучаем с нуля и до уровня Junior Java Developer. Преподают программисты лучших IT-компаний Украины...