Криптовалюта, ОВДП, земля та акції. У які активи інвестують айтівці та чи виправдані вони на погляд економістів

А у що ви інвестуєте, крім Збройних сил України? Ми запитали про це майже сотню айтівців. Хтось активно вкладався і продовжує інвестувати у криптовалюту попри її значне падіння, хтось конвертує гривні в долари та збирає їх «під матрац», а хтось — скуповує акції компаній за знижками після обвалу ринку.

То чи вигідно нині скуповувати активи? Чи варто вкладати гроші в нерухомість? Наскільки добре показали себе військові облігації? І чи є криптовалюта розумною інвестицією?

Про це ми поговорили з фінансовими радниками iPlan.ua Сергієм Мікуловим та Любомиром Остапівим, розібравши кілька випадків від наших читачів.

Які зміни відбулися на інвестиційному ринку після 24 лютого

Сергій Мікулов: Зміни відбулися як локальні, так і глобальні. Глобальні зміни — це вплив інфляції на ринок інвестицій. Усі очікують, що регулятори знижуватимуть інфляцію за допомогою різних заходів впливу: збільшення відсоткової ставки, зменшення своїх балансів (викидаючи на ринок активи, які купували, коли друкували гроші). Це скорочуватиме грошову масу й робитиме її дорожчою.

Що в цей час думають інвестори: «Окей, якщо гроші подорожчають, то це негативно вплине на економіку, бо виростуть ставки за кредитами. Купівельна спроможність знизиться, що також вплине на зменшення попиту й обсягів виробництва, прибутку, дивідендів, капіталізації компанії». Ця тенденція циклічна і природна для ринку. За нею завжди йде зростання економіки, зменшення відсоткових ставок.

Проте зараз ми бачимо неочевидну в мирні часи негативну тенденцію: війна впливає на ринок енергоресурсів, і це лише посилює інфляцію. З нею борються, а вона все не стихає. На це відгукується й ринок акцій та облігацій — вони дешевшають.

Світові інвестори ставляться до такої ситуації та ризиків по-різному. Консервативні, буває, говорять: «Усе пропало — я щось купив, а воно подешевшало. Нічого більше не купуватиму». Збалансовані продовжують купувати акції, хай яка погода на ринку, згідно з їхньою довгостроковою стратегією. Агресивні ж інвестори починають активно купувати активи, які подешевшали, — навмисно «перекошують» свій портфель та беруть на себе більше ризиків.

В Україні ситуація дещо інша через об’єктивний фактор — повномасштабну війну на нашій території. Інструменти і в гривнях, і у валюті тут стали куди менш ліквідними, ніж до її початку.

Наприклад, єврооблігації, які в нас конвертувались у доларах, до великої війни давали дохідність 10–13% річних. Зараз це від 35% до 150% річних, оскільки всі очікують українського дефолту. Та хоча він не відбувся, є висока ймовірність того, що відтермінування щодо погашення боргів триватиме набагато довше від оголошених канікул на 2 роки. Адже для того, щоби відновити економіку, яка впала на третину (а потенційно — може впасти вдвічі), потрібне зростання ВВП на 36% на рік.

За умови зростання ВВП на 10% ми відновлюватимемося орієнтовно сім років, і за весь цей час накопичуватимуться борги — тобто ми матимемо десь генерувати гроші, щоби потім сплатити їх.

Любомир Остапів: Крім усього вищепереліченого, інвестувати фізично стало складніше. Якщо раніше інвестиції за кордон були прозорим процесом, то зараз усе працює через Revolut або Wise, в обмежених сумах та зі складними маршрутами.

Ті фінтехи, які в Україні тільки ставали на ноги, — Mono Invest, Sense Bank тощо — зараз на паузі. Багато бізнес-проєктів та нерухомість заморожені, їхнє майбутнє туманне. Тож ті, хто активно інвестував у ризиковані проєкти в Україні, зазнали збитків.

Чи є інвестиції, які зараз дають стабільний приріст капіталу

Любомир Остапів: 2022 рік унікальний — фактично всі види інвестицій показують мінус, зокрема американські індекси S&P 500 −15%, облігації уряду США теж дали мінус через підняття ставок. Єдиний актив, який у плюсі, — це акції енергокомпаній.

Нині у долара рекордна інфляція — 8%. Тобто інвестору, щоби просто покрити інфляцію, потрібно заробити 8% на рік. А зараз ми бачимо, що всі види інвестицій дають мінус, тож цей рік поганий для інвесторів не тільки в Україні, а й у всьому світі.

Найбільшого падіння зазнала криптовалюта — там спад на понад 50% від початку цього року. Та й акції багатьох перегрітих технологічних компаній катастрофічно впали в ціні.

Сергій Мікулов: На жаль, зараз інвестицій, що дають стабільний приріст капіталу, фактично немає. В Україні та світі всі активи падають: акції, облігації, навіть золото дешевшає.

Один із небагатьох довгострокових активів, які зростають, — нерухомість у безпечних країнах, податково привабливих юрисдикціях. Є зростання вартості деяких компаній через приріст населення на прилеглій землі: бо коли зростає населення, то підвищується і споживання та з’являється додаткова робоча сила тощо.

Облігації внутрішніх державних позик (ОВДП) поки «живуть», але це «падчерка Мінфіну», який не звертає уваги на вимоги ринку й наявну інфляцію до 25%, а прогнозовану — до 30%. ОВДП ймовірно знайти за ставкою 14–16%, можна відшукати і за 17–20%, але в умовах нашої інфляції та девальвації вони все одно не є окупними. Їх зараз купують ті, хто думає: «Придбаю ОВДП за низькою ставкою, це буде певна пожертва для нашої держави», або ж ті, кому потрібен певний гривневий потік. Консервативні інвестори зараз конвертують валюту, навіть продають наявні ОВДП, тому що бояться девальвації.

Бізнеси зараз також активно продають, але не такими темпами, як напередодні повномасштабної війни.

Земля — напевно, єдиний актив, який зараз вимушено набув популярності. Всі бояться й не розуміють, куди інвестувати, конвертують гривню в долари, не можуть їх вивести. Тому гроші або лежать у шухляді, або ж їх витрачають на купівлю землі. Земля — це вичерпний ресурс, на який завжди є попит. Водночас у нас є хороші агрокомпанії, які постійно вдосконалюють технології, а вирощена ними продукція конкурентоздатна.

Втім, із землею в умовах воєнних дій не все так безхмарно. Бо не можна обробляти землю, на яку «прилітає». У нас є перебої з постачанням зернових, а також мінеральних добрив, ціни на які зросли на тлі кризи енергоресурсів, виникають проблеми з логістикою. Зараз деякі аграрії працюють або в нуль, або в збиток. Вони не зможуть сплачувати орендну плату.

Але ми бачимо, що ціни на землю з початком війни майже не змінилися. Це, можливо, єдиний актив, який з погляду нашої ментальності зберігає ціну.

Серед закордонних інструментів для інвестування є світовий фондовий ринок. Але це не про натискання навмання на клавіші та купівлю акцій компаній, які вам здаються зрозумілими та привабливими. Це про збалансований портфель, де присутні різні класи активів: акції, облігації, нерухомість. Вони підібрані відповідно до вашого профілю, і це довгострокові інвестиції.

Але жодних короткострокових і, можливо, середньострокових інвестицій у фондовий ринок українцям робити не варто — ви просто заплатите стільки податків (на курсову різницю), скільки заробите.

Курсова різниця: інвестиційний прибуток завжди визначається у перерахунку на гривню. Тобто якщо ви купували до війни щось за курсом 29 гривень за долар, а продаватимете з прибутком 1 долар, але за курсом 37, — різниця становитиме 8 гривень. Це і є ваш інвестиційний прибуток. З нього ви заплатите 20% податку, і, можливо, у вас буде збиток, а не прибуток. Тож грайте в довгу.

А для короткого й середньострокового інвестування українцям, якщо вони не змінять податкову резиденцію, залишається лише український державний інструмент — ОВДП, де немає таких курсових різниць. Або розвиток власного бізнесу.

Ринок не переживатиме падіння вічно — обов’язково буде зростання. Вартість бізнесу зростатиме, інвестиції й акції в довгостроковій перспективі — також, і цим вони щонайменше компенсуватимуть інфляцію.

Наскільки ризиковані нині інвестиції у криптовалюту

Сергій Мікулов: Потрібно розуміти, чому криптовалюта так знизилася у вартості. Вона є похідною від фінансових ринків, стандартних ринкових акцій, облігацій. У неї інвестують у середньому до 5% тих грошей, які обертаються на фінансовому ринку, — і якщо той падає, то падає і криптовалюта.

Загалом криптовалюта — це третє, запасне колесо у велосипеді. Навіщо його використовувати? З погляду причинно-наслідкового аналізу крипта не має самостійної ліквідності, вона завжди є чимось похідним. То навіщо інвестувати в «наслідки», якщо ти можеш купити «причину»?

Заяви про швидше обробляння платіжних транзакцій криптовалютою не витримують критики — наразі вона опрацьовує їх повільніше і витрачає значно більше енергоресурсів, ніж стандартні Visa та MasterCard.

Є ще думка, що криптовалюти забезпечують анонімність. Але це лише уявлення. Криптобіржі намагаються максимально ідентифікувати своїх клієнтів. Ті ж, хто позиціює себе виключно анонімно, часто використовують крипту як інструмент для протиправних дій: плати колаборантам, наркодилерам тощо. З погляду етики інвестора це доволі токсичний інструмент, адже ви маєте розуміти, що ваші руки чисті та не торкалися тих самих грошей, що й злочинці.

У технології блокчейну бачу майбутнє як інструмента для бізнес-процесів, захисту, кіберзахисту. Але сказати те саме про криптовалюти я не можу.

Любомир Остапів: Зазвичай будь-яка інвестиція, зроблена на хайпі з надією заробити 100% річних, закінчується погано. Тому інвестори, які побігли по нові коїни до початку повномасштабної війни, станом на зараз втратили подекуди 100% своїх вкладень. Наприклад, так сталося з інвесторами Luna.

Є й ті, хто розглядає криптовалюту як довгострокову інвестицію. Але потрібно розуміти, що криптовалюта не може бути основою довгострокового портфеля фінансової свободи.

Наприклад, якщо я 20 років інвестую у свою фінансову свободу, вкладаючи усі гроші у криптовалюту, то це рівноцінно грі в казино, де я можу поставити на червоне або чорне. Біткоїн може коштувати мільйон доларів, а може й 1 долар.

Але якщо інвестор має довгостроковий портфель, у якому криптовалюта займає 2–10%, водночас це не «хайпові коїни», а зрозумілі інфраструктурні проєкти на кшталт Ethereum, — тоді її можна розглядати як довгострокову інвестицію та клас активів.

Чи варто купувати готівкову валюту та зберігати її в умовній «банці»

Любомир Остапів: Якщо людина заробила багато гривень і хоче зберегти кошти в доларах чи євро на певний час — така поведінка може бути виправданою і раціональною, адже гривня знецінюється більше, ніж долар.

Якщо ж людина роками скуповує долари чи євро та ховає їх під умовний «матрац» або ж тримає на рахунку в банку, то це геть ірраціонально. Зараз доларова інфляція рекордна за останні 40 років — 8%. Виходить, якщо людина поклала 1000 доларів «під матрац», то за рік купівельна спроможність цих коштів уже 920 доларів. І щороку ці гроші лише більше знецінюватимуться.

Гроші — це інструмент, який ми маємо вкладати в активи. Це може бути сільськогосподарська земля, S&P 500, інвестиції у власну освіту. Підвищення кваліфікації, курси, поїздка на Web Summit — теж будуть інвестицією.

Завжди потрібно розуміти, для чого ми вкладаємо кудись гроші — або для чого тримаємо їх «під матрацом». Якщо мета — придбати через три місяці новий айфон чи комп’ютер, то все просто: певний час збираємо долари й купуємо необхідне. Якщо ж цілі більші та стосуються наступних 5–20 років, то планувати фінанси варто серйозніше.

Чи вигідно нині інвестувати в нерухомість

Любомир Остапів: Зараз вартість нерухомості впала, але ще не надто відчутно. Багато аналітиків очікують її подальшого здешевлення.

Інвестори, які розбираються в нерухомості та вміють знаходити хороші варіанти, дійсно можуть розглядати інвестиції в цю сферу, якщо вони вірять у довгострокові перспективи України.

Сергій Мікулов: Ліквідності на цьому ринку зараз дуже мало. Ціни тримаються, але за умови продовження нинішньої економічної ситуації вони падатимуть. Так було 2014 року — ми пам’ятаємо, що ринок продовжував падати протягом п’яти років, приблизно до 2019-го. Під час поточної великої війни також навряд чи варто очікувати зростання цін на нерухомість.

Інвестори, які готові брати на себе ризики, можуть вкладатися в нерухомість, але від прильотів ракет немає жодної страховки. Проте зараз вдалий момент купити задешево те, що раніше коштувало дорожче.

Слід памʼятати, що нерухомість в Україні — це не валютний, а саме гривневий інструмент. Коли в Україні відбувається валютна криза, у нас дешевшають дві речі: нерухомість і національна грошова одиниця. Тож тепер така інвестиція — також для сміливих.

Як показали себе військові облігації за час повномасштабної війни

Любомир Остапів: Військові облігації показали себе добре. Але з самого початку, коли я їх купував і знімав навчальні ролики, називав їх патріотичною інвестицією. Вона не є виправданою з економічного погляду. Проста математика: цьогоріч в Україні очікувана інфляція — 30%. А військові облігації давали прибуток орієнтовно 11–14%, тобто вони й близько не покривають інфляцію. Але я і багато айтівців робили це як акт підтримки держави. Багато хто просто донатить, але також можна частину своїх коштів позичити державі під ось такі смішні відсотки.

Зараз, мені здається, цей патріотичний запал зменшився і люди просто донатять та інвестують раціонально. А інвестиція у гривні під 14% точно не є такою.

Сергій Мікулов: Це такий собі smart donation: ти не витрачаєш гроші, але свідомо спостерігаєш, як вони знецінюються на користь держави.

Чи виправдані нині депозити у гривні

Любомир Остапів: В усьому цивілізованому світі до повномасштабної війни в Україні депозит був просто способом захистити гроші від інфляції, але точно не примножити. У США ставки за депозитами та рівень інфляції були приблизно однаковими — до 2%. Зараз депозити не покривають інфляцію ні в розвинених країнах, ні в Україні, тож жодного сенсу розглядати їх як інвестиційний інструмент немає.

Для чого можна використовувати депозит? Іноді це частина резервного фонду.

Часом використовують такі інструменти, як «банка» у Monobank або «скарбничка» у «ПриватБанку», але це навіть не депозити — радше проміжний варіант гаманця, де ти в короткостроковій перспективі накопичуєш кошти й далі витрачаєш їх або на покупки, або на інвестиції.

Щодо депозитів у доларах, то вони так само нецікаві, бо не покривають інфляцію і йдуть за ставками приблизно 1–2%. Деякі банки до повномасштабної війни пропонували 5%, але це був депозитний сертифікат на 4–5 років.

Великого сенсу у такій інвестиції немає: якщо я вкладаю на 5 років, то, в принципі, можу купити облігації компанії Apple чи уряду США і заробити свої 2–4%, але рівень надійності буде непорівнянний із приватним українським банком. Тому депозити у валюті — те саме, що депозити у гривні: або це резервний фонд, або якась проміжна ланка для чогось більшого.

Історії айтівців

У формі з опитуванням ви залишили нам свої історії про інвестиції під час великої війни та до неї. Ми обрали кілька найбільш розповсюджених тез із цих історій та попросили експертів прокоментувати їх.

Коментує Сергій Мікулов

«Військові облігації — єдиний доступний інструмент інвестування, який працює без перебоїв і напряму допомагає державі».

Згоден, але Мінфін не хоче, щоб облігації працювали. Відсоткові ставки по ОВДП в гривнях, які пропонує Мінфін — 14-16% річних, є набагато меншими від очікуваної інфляції у 25-30% річних. Тому це по-перше, робить такий інструмент непривабливим, по — друге призведе до девальвації гривні внаслідок спрямування обміну гривні на долар. До речі, ОВДП в доларах мають більше менш привабливий відсоток — 3-4% річних, але їх можна купити лише за долари та навіть вони не захищають від інфляції в доларах. Остання нині становить 8% в США, а в ЄС понад 10%.

«До початку повномасштабного вторгнення інвестував у валюту — долар, євро, — пробував вкладатись у криптовалюту. Після ескалації війни продовжив це робити, але також почав конвертувати гривні в матеріальні блага, розпланував на певний період покупки, які до цього відкладав. Світова економіка також страждає, і валюта стає не таким уже й „залізобетонним“ варіантом».

Це гарна думка. Якщо ви відкладали покупки, інвестиції у власний розвиток, а купівельна спроможність грошей зменшується — є сенс купувати заплановане й покращити якість свого життя. Звісно, це оптимально на короткострокову перспективу. Якщо робити так роками, то колись вам виповниться 60 — і грошей уже не буде. І щоб не сидіти у дітей на плечах, ви маєте підтримувати свій довгостроковий капітал, заощаджувати та інвестувати в інструменти, яким довіряєте.

«Давно інвестую у світовий індекс через Interactive Brokers, тож із 24 лютого з активами нічого не трапилося».

Не згоден. Ринок упав: акції в середньому на 25%, облігації — на 30%, адже регулятори борються з інфляцією, і це впливає на світовий фондовий ринок. Тимчасово вартість активів зменшується, бо знижуються очікування інвесторів від економіки. Але довгостроково — це правильна диверсифікована стратегія, яка робить вас менш залежними від конкретної країни чи компанії. І це дозволяє вам у довгостроковому проміжку часу захищати свій капітал — принаймні від інфляції.

«Практично всі мої активи просіли разом зі світовим фінансовим ринком. Оскільки це активи на пенсію, я нічого не рухав. Попереду вдосталь років для відновлення ринку. Якщо рахувати на перспективу 10–15 років, то більшість вкладень людей відновляться або й трошки зростуть, якщо йдеться про стабільні компанії».

Якщо інвестують в індекси, то дуже ймовірне їхнє зростання з плином часу. При цьому краще мати збалансований портфель, не зосереджений на одній галузі, з різними типами активів — це з більшою ймовірністю захистить вкладення від різних сценаріїв (принаймні інфляція має компенсуватися). Звісно, це залежить також від кількості ризикованих активів у портфелі.

Коментує Любомир Остапів

«Для консервативних осіб найкращими інвестиціями зараз вважаю доларові облігації України. Для помірно-агресивних — інвестиції в акції на ETF, світові облігації та криптовалюти».

Я не згоден, адже облігації України у світі мають низький інвестиційний рейтинг. Очевидно, читач говорить про внутрішні облігації у валюті під 4%. Так, їх можна розглядати, і їх купують, але я б не сказав, що це рішення для консервативного інвестора, для якого радше характерні інвестиції в облігації уряду США, а не України.

ETF (Exchange Traded Funds) — це просто обгортка для класу активів. Уявіть, що це коробка, а в коробці може бути щось гостре, перчене, солодке. Інвестуючи в ETF, ми не знаємо рівнів ризику, чи є там акції S&P 500.

До прикладу, візьмемо відомий індекс S&P 500 ETF (IVV) — ця інвестиція зараз пішла у −15% від початку року. Я б не назвав це помірно-консервативною інвестицією. Акції на коротких проміжках часу — ризиковий актив. Інвестору слід мати певні знання та психологічну стійкість, щоб вкладатися в акції.

«Почав інвестувати якраз у лютому, здебільшого у цінні папери на біржі США, ETF-акції тощо. Зараз ринок переживає кризу, ціни просіли, тож саме час купувати акції найкрутіших компаній за знижками». Так, зараз знижки доходять до −15%, у 2008 році ми бачили −50%. І активи можуть подешевшати ще більше. З погляду довгострокового інвестора, зараз ціни виглядають нормально. Є такий показник forward P/E і Shiller P/E — за ним індекси S&P 500 близькі до середніх, може, трохи вищі. Що це для мене означає? Якщо я інвестую на 10–20 років, то розумію, що можуть бути ще падіння. Але я також усвідомлюю, що теперішня вартість акцій значно краща, ніж рік тому. І мені дійсно комфортніше купувати за такими цінами.

Я говорю про це кожному інвестору: потрібно розробити фінансовий план, мати регулярні щорічні інвестиції і під час «гарячих», і під час «холодних» періодів. Головне — систематичність інвестицій упродовж доволі тривалого часу. Хоч коли людина починає інвестувати, нехай навіть у найбільшу кризу, історія показує, що все одно за 20 років вона виходить у плюс. А от розмір цього плюса залежить від історичного періоду.

«Інвестував у нерухомість раніше — частина цього капіталу заморожена і знецінилася. Зараз зберігаю кошти у валюті й поки що зовсім не розумію, у що інвестувати».

На жаль, інвестиції в нерухомість для багатьох закінчилися погано тому, що люди плутали інвестицію в нерухомість за схемою «купівля готової квартири — здавання в оренду» з інвестиціями у квартири в ще не зведених будинках, які згодом мають подорожчати на 20–40%. Останнє — це високоризикові інвестиції у девелопмент.

Чимало людей зараз на цьому прогоріли, оскільки через війну багато забудовників не завершать спорудження будинків або зведуть їх невідомо коли.

Щодо класичної інвестиції в нерухомість, то ринок оренди зберігається, хай вона і просіла в ціні. В Україні це не вперше: таке було у 2008-му та 2014–2015 роках, коли людина інвестує у нерухомість і має більший гривневий потік від оренди, ніж доларовий.

«Купую готівкову валюту та трохи безготівкової. Велику частину залишаю в доларах на ФОП, але відчуваю, що це спричинить багато складнощів у майбутньому».

Хочу заспокоїти: нині можна почути різні страшилки, що валюту на ФОП-рахунках примусово конвертують у гривні тощо, та це все просто якісь дикі фантазії без вагомого підґрунтя. Навіть у найскладніші часи в історії України не йшлося про примусову конвертацію. Тому до читача у мене радше постає запитання: «Що далі?». Чи він за цю валюту купить для себе квартиру, щоб жити там із дружиною, дітьми, чи купить автомобіль, чи почне відкладати на пенсію?

Поради інвесторам

Любомир Остапів: Якщо ви плануєте інвестувати або ж уже це робите — складіть план. Якщо я виходжу в море на кораблі й плаваю виключно заради задоволення без чіткої мети, то у разі шторму мене може віднести бозна-куди.

Якщо я планую приплисти з пункту А в пункт Б і враховую, що може штормити і ймовірне відхилення від курсу, але все одно рухатимусь у потрібному мені напрямку, де-не-де заходячи в порти, — то досягну пункту призначення.

Системне планування рятує в складні роки. Це ж не перша криза в історії людства — таке вже було і траплятиметься далі. Але ми бачили, що кожна криза закінчується, за кожним дощем рано чи пізно буде сонце. На фондовому ринку, у світовій економіці діє той самий принцип.

Зараз період найвищої інфляції долара за останні 40 років, і Федеральна резервна система США почала активно з нею боротися через підняття ставок. Це має певні болісні ефекти: фондовий ринок падає, гроші та кредити дорожчають.

Врешті підняття ставок закінчиться, економіка піде на новий рівень росту, і фондовий ринок теж зростатиме.

Сергій Мікулов: Я знаю, що дуже важко починати нове, бо наш комфорт — це завжди final destination. Зараз ми навчаємося жити в дуже мінливому та небезпечному світі, засвоюємо важливі уроки. Те, що зараз робить уся країна, — почесна справа. Тож перша порада: винагороджуйте себе психологічно, коли вам щось вдається в цей непростий час.

Друга порада. Ви маєте розуміти, що дві речі не зміняться: як сонце завжди сходитиме вранці й заходитиме ввечері, так і ви маєте убезпечити себе зараз та потім, бо держава ніколи про вас не піклуватиметься. Ви самі маєте подбати про резервний фонд (запас грошей для здолання непередбачених обставин) та свою фінансову свободу (додаткову пенсію). Що раніше почнете це робити, то краще, бо час завжди працює на вас, якщо його багато, — і навпаки. Тому починайте інвестувати якомога раніше, опановуйте фінансову грамотність. Багато безплатних навчальних матеріалів є на iPlan.ua, існують спільноти інвесторів, є можливості віддати інвестиції на аутсорсинг тощо.

Третя порада: показуйте приклад своєї фінансової поведінки дітям — і тоді вони масштабують цей досвід у рази, й кожне нове покоління вашої родини житиме тільки краще. Зараз я бачу, як люди в 19–20 років починають інвестувати, а у 28 уже мають нормальні статки. І це дає великі надії на краще майбутнє.

Похожие статьи:
Web Academy приглашает на последний в 2015 году курс по iOS Старт: 15/12/2015 с 19:00 до 22:00 Курс по Swift для слушателей с нулевым опытом...
Шведсько-українська ІТ-компанія Sigma Software розширює свої нинішні офіси та відкриває нові локації в західних областях...
Японская компания Nikon объявила о выходе на рынок экшн-камер и сообщила о разработке новой линейки фотокамер Nikon,...
Компания Lenovo объявила о выходе на российский рынок семейства мультимедийных ноутбуков ideapad 500 с дисплеями...
У минулій статті розглядали зарплати розробників. Тепер дивимося на зарплати...
Яндекс.Метрика