Май 11

Хто ці 228 компаній у реєстрі Дія City та чому деякі мають російський слід, а деякі не вдається ідентифікувати. Розслідування DOU

У лютому ми вже почали розшифровувати бренди, які стоять за ТОВ, ПАТ і ПП у реєстрі Дія City. Нові компанії з’являються там постійно, активний вступ до спецрежиму не припинявся, попри воєнний стан. Крім того, в березні в Мінцифри максимально спростили критерії резидентства.

Станом на 11 травня в реєстрі вже 228 компаній. Ми спробували ідентифікувати їх усі та оновили наш альтернативний реєстр резидентів, а також проаналізували, хто ці компанії. Виявилося чимало цікавого: приблизно половина резидентів — продуктові компанії; з топ-50 IT-компаній в Дія City вступили 16; в реєстрі є компанії, що мають російський слід; а 49 компаній не вдалося ідентифікувати. Отож про все за порядком.

Хто ці 228 компаній у реєстрі та як вступали

За словами Олександра Борнякова, в грудні Мінцифри не очікувало на масовий вступ компаній до спецрежиму на початку його роботи. Але вже за два дні після запуску Дія City заяви на вступ подали 44 компанії. А за тиждень статус резидента офіційно отримали 55 компаній.

З початком повномасштабних воєнних дій прийом компаній в Дія City не сповільнився, і вже 28 лютого були зареєстровані нові резиденти. Станом на 15 березня до спецрежиму приєдналося 104 компанії, нині ж їх 228. Усього після 24 лютого в Дія City вступили 149 компаній.

Ще влітку 2021 року з топ-50 IT-компаній, згідно з рейтингом ДОУ, лише 4 були цілковито «за» Дія City, ще 13 відповіли, що ставляться позитивно, але ще є питання до проєкту, а ще близько половини — не визначилася. Нині 16 компаній із топ-50 увійшли в Дія City. Примітно, що половина з них — продуктові. З топ-5 компаній в Дія City вже три — EPAM Ukraine, SoftServe, Luxoft Ukraine. Не вступали Ciklum та GlobalLogic. В першій зазначили, що наразі відклали питання, в другій — продовжують вивчати деталі.

Щонайменше половина компаній у реєстрі серед тих, які ми змогли ідентифікувати, — продуктові. Серед них досить відомі в Україні MacPaw, Ajax Systems, Reface, EVO, Readdle тощо. Як стартапи в Дія City отримали статус резидента 56 компаній, деякі з них були зареєстровані за декілька днів до вступу.

Також у переліку можна помітити багато геймдев-компаній, наприклад, GameLoft, Gismart, Plarium, Playrix тощо. Є представники фінтеху — Monobank, Revolut, а також великі українські компанії з IT-відділами, такі як Rozetka, «Нова пошта». Є немало й міжнародних компаній з офісами в Україні, як-от Sixt, Snap, ISSP тощо.

Цікаво, що на офіційному сайті Дія City в розділі «Вже з нами» можна знайти ще багато назв відомих компаній, проте наразі не всі вони є резидентами. Наприклад, у «Київстарі» та All Right нам повідомили, що не вступали до спецрежиму.

Якщо поглянути на категорії компаній на DOU, видно, що більшість тих, хто долучився — невеликі компанії до 80 спеціалістів. Але треба розуміти, що великі компанії не входять в Дія City повним штатом спеціалістів. Ще в лютому (до повномасштабного вторгнення рф) SoftServe, наприклад, збиралась потестувати всі процеси на окремій юридичній особі з невеликою кількістю людей. MacPaw теж планувала поступовий і добровільний перехід на гіг-контракти приблизно для 30 співробітників для початку.

Окрім SoftServe, ще багато компаній приєднуються до Дія City окремими невеликими ТОВками. Наприклад, AltexSoft з ТОВ «Технолоджі Консалтинг», Genesis з ТОВ «Айті Ленд».

Деякі компанії зареєстрували їх зовсім недавно. Наприклад ТОВ «Нікс Солюшенс», ТОВ «Сігма Софтвеа ДС» існують тільки з січня 2022 року, ТОВ «Аджакс Сістемс РНД», ТОВ «Самсунг РНД Інститут Україна» — з лютого. Ймовірно, вони зроблені саме для вступу в спецрежим. Цікаво, що на той час вимоги до резидентів не були спрощені, тож ці ТОВки мали бути створені з дотриманням умов про дохід, зарплату співробітникам, їх кількість тощо.

Які умови вступу та як їх спростили

Умови вступу до Дія City визначені в законі № 1667-IX, «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», який був ухвалений у липні 2021 року. Критерії для резидентства такі:

кількість гіг-контрактерів у компанії-резидента Дія Сіті має бути не меншою за 9;
середній розмір оплати праці гіг-контрактерів має становити щонайменше еквівалент 1200 євро;
компанія має займатись певними видами діяльності;
дохід від діяльності за «IT КВЕДами» має становити щонайменше 90% доходу компанії-резидента Дія City.

Однак у березні в Мінцифри на період воєнного стану спростили умови для ІТ-компаній у Дія City:

на час війни компанії не позбавлятимуть статусу резидентів, навіть якщо вони не відповідатимуть критеріям: кількість співробітників, середня зарплата тощо. Це стосується як чинних резидентів, так і компаній, що прагнуть долучитися до Дія City;
резидентам не потрібно подавати звіт про відповідність та незалежний аудиторський висновок до 1 січня року, наступного за мирним роком.

Податкові умови Дія City залишаються незмінними.

Вже за місяць — у квітні — Кабмін доповнив перелік дозволених у рамках Дія City видів підприємницької діяльності. Там очікують, що вони підтримають фінансову стабільність в країні на час воєнного стану та після нього. Серед доданих видів діяльності — ті, що пов’язані з міжнародними платіжними системами, виробництвом та реалізацією обладнання в оборонній (безпековій), промисловій та побутовій сферах, а також пов’язані з хмарними рішеннями.

Вочевидь, ухвалені зміни стимулюють компанії подаватись до Дія City, адже реєстр активно поповнюється новими резидентами. При цьому резидентами Дія City стали й деякі неоднозначні компанії.

Сліди країн-агресорок

Так, наразі резидентство в Дія City набули компанії, сліди яких виводять до росії — власниками чи інвесторами є росіяни, що нині мають інше громадянство. Деякі компанії мають офіси в рф та продовжують наймати там спеціалістів.

Згідно із законом 1667-IX, резидентом Дія City не може бути юридична особа, яка є «прямим або опосередкованим власником часток (акцій) у статутному (акціонерному) капіталі якої є держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором, або юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства такої держави, або фізична особа, яка постійно (переважно) проживає у такій державі. Це положення не застосовується у разі здійснення володіння часткою (акціями) у статутному (акціонерному) капіталі через юридичну особу, акції якої перебувають в обігу на фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом міністрів України (крім випадків реєстрації такої юридичної особи відповідно до законодавства держави-агресора)».

Тут не йдеться про діяльність компаній в рф та громадянство власників, отож під заборони українського законодавства ці компанії, по суті, не підпадають і можуть бути резидентами Дія City. Проте у зв’язку з нинішньою ситуацією, можливо, не мали б.

Так, ще до початку повномасштабного вторгнення рф на територію України резидентом Дія City стала fintech-компанія Revolut. Нині вона продовжує найм в рф.

Бенефіціаріми ТОВ «Регула форензікс УА», зареєстрованого у 2020 році, є два громадянина білорусі Юрій Рогожинський і Іван Шумський. Компанія-засновниця «Регула Балтія» зареєстрована в Латвії. Фірма виробляє криміналістичні пристрої та ПЗ для аутентифікації документів, банкнот і цінних паперів. Варто зазначити, що резидентом Дія City ця компанія стала ще до повномасштабного вторгнення, а саме 15 лютого. Зараз компанія має офіс у Мінську. Крім того, в російській федерації зареєстровано закрите акціонерне товариство «Регула-Русь».

Також резидентами Дія City стала низка компаній групи Playrix, заснованих братами Бухманами — уродженцями росії з ізраїльським громадянством. Playrix має офіси в рф та й нині продовжує наймати там спеціалістів.

За день до повномасштабного вторгнення в Україну резидентом Дія City стала компанія Plagendary, бенефіціаром якої є громадянин білорусі Дмитро Шеленговський. Зараз у профілі компанії на DOU вказано, що її офіс розташований на Кіпрі. Однак представництво Plagendary, яка спеціалізується на розробці та реалізації мобільних ігор, є, вочевидь, і в російській федерації. Принаймні у квітні цього року компанія розмістила свіжі вакансії. Тобто після початку агресії з росії компанія не пішла, при цьому планує отримувати певні пільгові умови для роботи в Україні.

У квітні резидентом Дія City стала міжнародна компанія Admitad, яка спеціалізується на розробці й інвестуванні в рекламні й монетизаційні технології. Бенефіціаром ТОВ «Адмітад» значиться громадянин Німеччини Олександр Бахман. При цьому компанія досі працює в рф. Зараз в офіс Admitad у росії набирають спеціалістів.

4 травня резидентом Дія City стало ТОВ «Діліженцес юей». В засновниках ТОВки значаться дві іноземні компанії з Мальти та США, а одним з бенефіціарних власників вказаний громадянин рф Руслан Моісеєнко.

9 травня до реєстру долучилась комапнія SAS (з ТОВ «Студія Аграрних Систем-Поділля»), що спеціалізується на цифровізації сільського господарства. Вона має офіси в рф.

Крім цього, в реєстрі Дія City близько 10 білоруських компаній. Серед них можна знайти тих, хто є учасником Парку високих технологій, що послугував ідеєю створення Дія City.

Звичайно, не можна лише за громадянством засновника чи бенефіціара робити висновки про діяльність компанії. Наприклад, серед компаній, які заснували в Україні білоруси, є й такі, які втекли від режиму лукашенка через придушення протестів у 2020 році або навіть раніше.

Але в будь-якому разі у зв’язку із повномасштабною війною кожна така компанія потребує пильного аналізу з боку посадовців Мінцифри, адже деякі з них продовжують роботу у білорусі й рф і нині набирають там спеціалістів. Хоча білорусь, на відміну від росії, Верховною Радою поки що країною-агресором не визнана.

Щоб розібратись у ситуації, ми скерували запит до Мінцифри. Відповідь підписав заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков. Власне там посилаються на статтю 5 закону 1667-IX:

Компанії не зі сфери ІТ?

Хоча в Дія City декларують, що створили простір для ІТ-компаній, у реєстр потрапили також юрособи, основні КВЕДи яких не пов’язані з IT та не входять у перелік, визначений в статті 5 закону 1667-IX. Нагадаємо, що однією з умов резидентства Дія City також є отримання 90% доходу компанії від видів діяльності, затверджених законом. І цієї умови немає в списку тих, які спростили на час дії воєнного стану, отож вона актуальна.

Наприклад, ТОВ «Добротворець» головним КВЕДом має «Вантажний автомобільний транспорт», серед інших є також «Веб-портали». Сайту в компанії ще немає. Як повідомили нам у компанії, вони планують займатись веброзробкою.

4 травня отримало резидентство Дія City ТОВ «Укравтодобро-хелперхаб», головним видом діяльності якого є також «Вантажний автомобільний транспорт». Взагалі компанія має великий набір КВЕДів, серед яких є вирощування зернових, надання послуг таксі, агентство нерухомості, діяльність політичних організацій тощо. Але є також і «Комп’ютерне програмування» та «Консультування з питань інформатизації». Компанію зареєстрували у квітні 2022 року. У Дія City вона значиться як стартап. Ідентифікувати бренд компанії і зв’язатись з керівництвом не вдалось. Над чим насправді працює ця ТОВка, чи пов’язана прямо її діяльність із ІТ-сферою, незрозуміло.

Серед резидентів Дія City є також ТОВ «Комтех коворкінг». Ця компанія зареєстрована у 2020 році. Головним видом діяльності ТОВки є «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна», серед інших є й IT-кведи. Знайти сайт цієї компанії не вдалось. Телефон, вказаний при реєстрації, поза зоною. На електронний лист у компанії не відповіли.

В реєстрі є ще ТОВ «Агрітек Фемілі», головний квед у якої — «Діяльність головних управлінь (хед-офісів)». У великому списку інших кведів є і айтішні. Як запевнили нас у компанії, її основна діяльність пов’язана з IT та стосується надання інформаційних послуг, поліпшення ПЗ. Сайту в компанії немає і не планують створювати.

В Дія City також ввійшли ТОВ «Бейтбейс» і ТОВ «Банзай Протур ВАТ», головним КВЕДОм яких є «Рекламні агентства». Але якщо у першої ТОВки серед інших значаться IT-КВЕДи, то в другої таких немає. Тим часом згідно із законом основним видом діяльності резидента може бути «проведення маркетингових кампаній та надання рекламних послуг з використанням програмного забезпечення, розробленого за участю резидента Дія Сіті, у мережі Інтернет та/або на пристроях користувачів». Щоб дізнатися, чи беруть участь ТОВки у розробці ПЗ, ми спробували з ними зв’язатись. З «БАНЗАЙ ПРОТУР ВАТ» сконтактувати не вдалось. У «БЕЙТБЕЙС» нам повідомили, що спеціалізуються на криптовалюті та рекламі.

Мінцифри у своєму коментарі щодо цього питання посилаються на норми закону 1667-IX:

Але чи справді ці ТОВки займаються IT-діяльністю та чи вона приносить їм дохід не менше ніж 90% за календарний рік — незрозуміло.

Неідентифіковані компанії

Серед 228 резидентів Дія City бренди 49 компаній не вдалося ідентифікувати (позначені в нашому списку як N/A). При цьому з 30 з них ми не змогли сконтактувати. Телефони, вказані в реєстрі юридичних осіб, або не відповідають, або поза зоною досяжності, або не обслуговуються. На електронні листи в низці компаній не відповіли. Можливо, це пов’язано з бойовими діями на території України й переїздом керівництва за межі країни.

Є ТОВки, в яких не вказаний один із контактів. Наприклад, у ТОВ «Глобал Саппорт Сервісез» немає пошти, у ТОВ «Цибтех» не зазначений телефон. А у трьох ТОВок «Люмос максіма», «Пата де гато», «Кола де перро» номери телефонів не обслуговуються, а імейли не вказані. У ТОВ «Айті Скіллс» не вказаний жоден з контактів. Отож і зв’язатися з ними неможливо.

З 19 компаній N/A, які вийшли на зв’язок, 5 не надали інформацію про себе, 2 сказали, що не мають бренду й сайту і не планують створювати, 1 ТОВ «Арт консалтинг» повідомила, що наприкінці березня вже вийшла з Дія City, ще 11 компаній розповіли, що тільки починають діяльність, ще не мають офіційного сайту, бренду та реалізованих продуктів чи портфоліо.

Та й серед ідентифікованих компаній є молоді. Наприклад, так нині виглядає сайт CANFLY (ТОВ «Кенфлай» зареєстрована в лютому 2022-го):

А ось все, що відомо про компанію CyBridge Technology (ТОВ «Сайбрідж Технолоджі» існує з грудня 2021):

На питання щодо неможливості зв’язатися з деякими компаніями, які набули статус резидента Дія City, в Мінцифри зазначили, що заява від компаній має містити адресу електронної пошти та контактний телефон зв’язку. І саме так це й прописано в статті 6 закону 1667-IX. Проте виникають питання, як перевіряли ці заяви, адже в деяких немає одного з контактів чи навіть обох або ж номер телефону недійсний.

Отож, компанії активно вступають до Дія City, незважаючи на воєнний стан. Але, як бачимо, є питання щодо деяких резидентів та того, як саме міністерство перевіряє кандидатів на вступ.

Авторка — Олена Чернишова.