Як 11 років кодив на 1С, почав працювати на закордонного замовника та чому не став СТО. Розповідь українського розробника

Олександр Лисий вже три роки працює в британській компанії контрактором, тобто прямо на замовника, без посередників, але не в штаті. Влаштувавшись туди на позицію Senior Java-розробника, вже за рік став тімлідом, а ще за півтора почав фактично виконувати обов’язки CTO. Але щоб зважитися на роботу за контрактом, йому довелося круто змінити напрям кар’єри — до цього Олександр 11 років працював 1C-програмістом. Про свій шлях, пошуки роботи на Upwork та особливості контракторської зайнятості він розповів в інтерв’ю DOU.

Львів, 2017. Я ще кілька місяців буду на старій роботі, але вже готовий до змін :)

Освіта та початок кар’єри

Я народився на півдні, у віддаленому селі Одеської області. У школі вчився посередньо приблизно до восьмого класу. Англійську в нас викладали за радянськими книжками, доступу до нормального комп’ютера не було. Шкільний комп’ютерний кабінет складався з допотопних «Корветів» і інтерпретаторів BASIC. Але хлопець з мого села вступив у 1999 році до Львівської політехніки на комп’ютерні науки. І я теж вирішив так зробити. Там був високий прохідний бал, але мені вдалося вступити, бо мав гарні знання з математики та української мови. Комп’ютерну мишу та кольоровий дисплей я побачив на лабораторній на першому курсі в університеті. Та й взагалі були різні смішні випадки... Коли нам сказали, що потрібно мати 3-дюймову дискету, тато надіслав мені 5-дюймову з комп’ютерного кабінету :) Власний комп’ютер у мене з’явився на третьому курсі. До речі, Львів на той час був небезпечним містом: високий рівень злочинності, гопники не давали проходу. Хоча всі думали, що в Одесі ще гірше. Тому коли чули, звідки я приїхав, то багато хто навіть не хотів мене брати на квартиру :)

Я здобував освіту у ранніх 2000-х, і тоді IT-галузі як такої ще не існувало. Після університету ми знали, що дехто влаштувався на роботу, але це були винятково талановиті хлопці. Тоді ще часто брали у компанії через знайомство. У мене вийшло так само. Мама знала керівника відділу розробки в «ІНТАЛЄВ» — це відома фірма, яка спеціалізується на автоматизації фінансів. І я пішов туди на стажування. Я мав за місяць вивчити 1C. Тож абсолютно всі мої знання з університету ніяк не знадобилися, бо ця платформа специфічна: там весь код російською мовою та просто прописуються бізнес-правила.

З того моменту почалася моя кар’єра як 1C-програміста. Я працював у різних відомих компаніях, серед яких «Миронівський хлібопродукт», «Комплекс Агромарс» (після цього я не їм курятину), «Мобілочка», DB Schenker. Моя кар’єра досягла піку 2007 року. Я отримував понад 2000 доларів на місяць. Моя зарплата була більша, ніж у мого керівника, і втричі більша, ніж у моїх одногрупників, які працювали джавістами в закордонних конторах. Тоді був справжній бум: пішла масова автоматизація підприємств і був надзвичайний попит на 1C-програмістів.

Коли ви працюєте на внутрішньому ринку, життя сильно залежить від того, що відбувається в країні. Живеш від кризи до революції. Коли у 2008 році обвалилася гривня, я спочатку це проігнорував. Хоча потрапив під скорочення у DB Schenker разом зі своїм керівником, фінансовим директором і ще половиною співробітників, подумав: «Та я такий крутий, я собі нормальну роботу знайду».

Потім настав період, коли я вирішив, що за ті гроші, які пропонували, було взагалі краще не працювати (у гривні зарплати не змінилися після обвалу: 11 000 грн і коли долар був по 5 грн, і коли був по 8–9). Я спробував себе у вебдизайні, відтак вивчив мову Perl. Ми з другом почали свій проєкт, де треба було генерувати людиноподібні тексти, щоб пошукова система Google могла індексувати їх як реальні. Я настільки заглибився у це, що використав синтаксичний аналізатор, який за словниками генерував фрази. Виходило дуже гарно, хоч іноді й відірвано від контексту. Швидких грошей це не принесло, я жив у друга, тому довелося шукати роботу. Була перша спроба вийти на Upwork, який тоді ще називався Odesk, де я виконав одне разове завдання (парсер сайту на Perl). Працювати було складно, і я тимчасово повернувся до свого старого ремесла.

Знайшов роботу, яка була недалеко від дому. Оскільки я мав чимало досвіду, ініціатива на співбесіді була в моїх руках. Думав, що попрацюю там трохи, щоб вирішити фінансові питання, і... завис на цілих сім років. Це була компанія Skloprylad, яка виробляла та продавала специфічні вироби та вимірювальні прилади зі скла. Я був там єдиним програмістом. У фірми було кілька підрозділів, розкиданих по Україні, у різних регіонах Росії, у Казахстані. Між ними не було нормальної синхронізації, і я з нуля все по-своєму налагодив. Навіть створив OLAP-куб, який аналізував усі продажі, залишки по всіх базах. До речі, він показав, що продажі весь час падають, але там ніхто через це не турбувався. Мені здається, весь наш бізнес такий дивний. Іноді думаєш, що тут немає мети заробляти, а натомість кожен вирішує свої питання і всі разом дурять власника. Там було складно запровадити інновації. Так, я запропонував продавати вироби через інтернет, але в компанії зразу прикинули, що це зменшує кількість робочих місць... І згодом наші шляхи розійшлися. Взагалі, я вже очікував, що цей розрив неминучий і що наступна компанія точно не буде пов’язана з 1C.

Перехід з 1C на Java

Для переходу було кілька причин. По-перше, у 2014–2017 роках ситуація в IT зовсім змінилася. Середні зарплати були втричі більші, ніж моя. Хоча я мав уже 11 років досвіду, зробив, вважаю, цілу кар’єру. По-друге, мені хотілося змінити формат, працювати з дому, щоб це дало почуття свободи. По-третє, у моїй сфері було мало перспектив. 1C не сильно експортувався на зовнішній ринок. Правда, я займався одним цікавим проєктом «Бухгалтерія для Іспанії», але то була «халтура» і якось далі воно не пішло. Останньою краплею став указ президента, який забороняв цю платформу в держустановах.

Тож я почав поступово готуватися до переходу. Мені непросто дисциплінувати себе — вчителі характеризували мене ледачим. Тому я хотів виробити певні звички, що допоможуть концентруватися.

Почав досліджувати, як саме мені розвиватися: аналізував ринок праці, гуглив, наскільки та чи інша технологія популярна й усталена. Наприклад, із 1C мало матеріалу, а ті форуми, що є, дуже дивні, бо члени цієї спільноти взагалі не допомагають одне одному. Я обрав Java, бо це здавалося мені компромісом між тим, що я знав, і тим, що мав вивчити, адже я планував освоїти мову самостійно.

Також я почав працювати над англійською. Дивився кіно лише в оригіналі із субтитрами. Коли не розумів, перемотував назад, шукав невідоме по словниках, щоправда, розмовної практики не мав. Також гуглив інформацію про технології англійською мовою, щоб одразу вбити двох зайців.

Ще допрацьовуючи останній рік у Skloprylad, я допомагав вебпрограмісту створити для компанії сайт. Зробив повністю back-end, згенерував шаблон із front-end, який колега потім допрацював. У цієї компанії великі каталоги продукції з різними властивостями, через що потрібна була складна система фільтрів. Я тоді вивчив цілу низку технологій, які давали змогу практично з нуля розгортати всі ці сервіси на голому Linux. І став запаковувати свої застосунки в Docker-контейнери. Тобто використовував те, що мені видавав пошук як останні тренди в технологіях. Можливо, для самої компанії це було занадто, але воно розв’язало їхню задачу. До того ж я був вільний у виборі інструментів, мені було цікаво розвиватися в технологіях.

Коли я вже здобув базові знання, то, щоб підкріпити їх, пройшов сертифікацію Oracle із Java. Це більше впливало на самооцінку, ніж на результати, але все-таки в дечому пізніше допомогло добре скласти тест у замовника.

В автоподорожі Україною (Кам’янець-Подільський, 2019)

Пошук роботи контрактором

Я звільнився, виконав кілька проєктних замовлень, під час яких закріпив свої знання технологій, обкатав їх на практиці й був більш-менш упевнений, що впораюся з будь-якими викликами. Потім вирішив шукати роботу на платформі Upwork. У мене вже був короткий досвід взаємодії з нею, але мені здалося, що там важко заробити рейтинг. До того ж на платформі діяли жорсткі правила для новачків, згідно з якими сервіс забирав собі 20 % заробітку. Чому я не хотів працювати в офісі? По-перше, це не давало тієї свободи, якої я прагнув. По-друге, якось я прийшов в одну компанію, а там... купа «дітей» сидить. Мені 35, я старший від них усіх років на 10, тому мені було б некомфортно.

Отже, я зареєструвався на Upwork. Знайти щось було складно через відсутність попередньої історії. Я детально продумував усі Cover letters, старався максимально вразити, щоб отримати фідбек. Але там було непросто конкурувати. Зокрема, тому, що було багато кандидатів з Індії, які цілими зграями кидалися на вакансії.

Але все-таки одна з компаній відгукнулася і надіслала мені тест. Я його ввечері побачив і подумав, що висплюся, а зранку, коли в мене є енергія, пройду його. Прокидаюся, а мені надійшли листи від Upwork, що я дуже багато подавався, але ніхто не зацікавився, тож вони вирішили заблокувати мій акаунт. Але в мене залишилися контакти потенційного замовника, я написав йому, пояснив ситуацію. Він сказав: «Нема проблем. Я знаю, що з Upwork постійно така незрозуміла ситуація». І запропонував після виконання тестів провести співбесіду в Skype.

Як проходив тест? Надіслали посилання на спеціальний сервіс, де можна тільки один раз пройти тестування. Заходите, вмикається таймер — і ви маєте просто вибрати правильний варіант серед запропонованих відповідей на питання. Тест автоматичний, тобто потім замовнику надходить звіт з вашим рейтингом, який вже можна порівняти з показниками інших кандидатів. Там були питання із Java і SQL, яку я теж знав, тому що мені треба було постійно працювати з базами даних. До того ж синтаксис у SQL навіть схожий на 1С, просто слова замінені. Наприклад, з Java були питання щодо коректності синтаксису або що робить та чи інша програма, а із SQL — з джойнами та групуваннями, доволі просунутий рівень. Я вже не пам’ятаю деталей, але, як потім мені сказали, цей тест я пройшов найкраще серед усіх.

Далі була співбесіда із CTO. Тільки з ним, рекрутерів чи якихось агентів не було. Джейсон — так звали CTO — довго розповідав мені про проєкт, показував сам продукт, намагався пояснити, що й для чого. Із технологій питань особливо не було. У Джейсона був бекграунд у front-end і близька до комп’ютерної освіта, але було видно, що більше часу він провів у менеджменті, а в технічну частину майже не заглиблювався. А ось як управлінець він був умілий.

На співбесіді довелося трошки брехати про роки досвіду в технологіях. Як то кажуть, Fake it till you make it. Я сказав, що можу виконувати роль старшого розробника, розв’язувати задачі з оптимізації, архітектури. Бо вони явно шукали людину, яка буде самостійно закривати всі питання. Забігаючи вперед, скажу, що про свій вибір взяти мене на роботу вони не пожалкували.

Взагалі, в мене була така ламана англійська, що соромно згадувати... Здавалося, CTO слухав мене без особливого ентузіазму, тому я взагалі не вірив, що буде офер. Однак наступного дня я отримав пропозицію роботи.

Чим ще я взяв їх? У мене був досвід у генераторі, якому можна задати модель домену (продукти, клієнти, різні властивості), а він автоматично генерує код. Тобто я навчився швидко створювати кастомну CMS з back-end і front-end, яка підтримувала авторизацію і REST API, швидкий пошук і купу інших базових речей, необхідних будь-якому сучасному сайту для будь-якої сфери. Таким чином я швидко отримував каркас системи, яку далі міг адаптувати під будь-які потреби замовника. Здебільшого для цього використовують такі фреймворки, як Joomla і Magento, Drupal, WordPress. Тобто цей генератор — зручна система, що дозволяла мені конкурувати з іншими розробниками. І моєму новому замовникові потрібно було таке вміння.

Як мене мало не звільнили

Компанія, до якої я влаштувався, надає інформаційні послуги для маркетингу. Базується вона в Англії.

Ми уклали контракт. Вони надіслали PDF-файл з описом роботи й прописаним рейтом, який мені потрібно було тільки підписати й відіслати назад. Усе було добре, я був щасливий. Хоча першої оплати довелося чекати півтора місяця. Ніхто з моїх рідних не вірив, що я працюю у фірмі віддалено і буду отримувати за це гроші. Думали, що це кидалово — яскравий прояв нашого менталітету. Але все обійшлося, надійшла перша оплата, і я був дуже радий.

Приблизно у той же час, на старті роботи, я почав розбиратися з різними нюансами AWS-платформи, вивчав сервіси, які вона пропонує, перевіряв, що працює краще, були й інші задачі. А у вільний час експериментував. Я хотів допомогти іншому програмісту зробити рефакторинг системи. Але доступу створювати репозиторії в мене не було, тож я за звичкою використав GitHub. Усе було нібито нормально, а тут раптом мені починають надходити листи про те, що я від’єднаний від однієї системи, від іншої... Потім мені написав Джейсон, що я злив AWS-ключі у відкритий репозиторій. На щастя, видно, це вже був не перший випадок. Тож спеціальні боти відстежують такі ситуації, компанії одразу надсилають повідомлення — і за кілька секунд все блокується. Тож шкоди для роботодавця це не заподіяло і жодних наслідків не було.

Я розумів, що, по суті, звільнений і втратив гарний контракт. Але все-таки Джейсон сказав: «Зідзвонімося». Він спитав, з яких міркувань я це зробив. Я відповів, що через дурощі. Джейсон повірив і сказав, що завтра на ранковому дейлі покаже на мені приклад, як не треба робити. Вже тепер з досвіду можу сказати, що це не дуже властива англійцям поведінка, коли тебе прилюдно називають і говорять, що ти в чомусь винуватий. Але взагалі мене здивувало таке ставлення, тому що насправді його нічого не зобов’язувало. Мене могли просто від’єднати від системи. А той контракт, що я мав на руках, нічим би не допоміг. Але все-таки мене вирішили залишити. Після цього випадку ми змінили систему безпеки й ці ключі не використовували, тобто автентифікація стала відбуватися автоматично без ключів.

В автоподорожі Туреччиною (Фетхіє, 2020)

Суть роботи

Ми працюємо над платформою, яка на базі вебклієнта робить аналіз даних, фільтрацію, різні експорти в інші CRM-системи. Це складний продукт, тому, щоб заглибитися в нього, зрозуміти, яке саме завдання ми вирішуємо для клієнтів, я витратив багато часу.

Сама фірма збирає інформацію, яка допомагає таргетувати маркетинг для клієнтів. Це сотні тисяч компаній, мільйони людей, мільйони подій (пошук чи просто клік на щось)... І вся ця інформація обробляється. У компанії постійно розширюється клієнтська база, тому, як сніжна куля, зростають і обсяги даних. Водночас інформація збирається з різних джерел, очищується, з’єднується між собою. Для цього ми застосовуємо Data Science. Бо, наприклад, одна й та сама компанія може називатися у двох довідниках по-різному. Для людини ці назви схожі, але для машини — зовсім різні, бо немає точної відповідності.

Компанія підписує клієнтів на щомісячну оплату, за що ті отримують постійні оновлення даних. Ринок цієї послуги конкурентний, тому якщо клієнтам щось не подобається, вони можуть відмовитися від підписки. Через це є високі вимоги до продукту, він повинен бути стабільним.

Коли я прийшов у компанію, була екзистенційна проблема з продуктивністю. Сторінка для клієнта завантажувалася кілька хвилин. Спочатку я оптимізував SQL як міг, але кількість даних зростала з такою швидкістю, що всі мої потуги з оптимізації не встигали за нею. Тоді я зрозумів, що SQL — це абсолютно не та технологія, яка б могла тут чимось зарадити. Для своїх попередніх проєктів я використовував Elasticsearch, який дозволяв робити дуже швидкий пошук. Тому я вирішив скористатися цією технологією і тут: перевів основну частину даних в нереляційну базу даних і став використовувати Elasticsearch як основну, що повністю змінило архітектуру продукту.

Також була інша частина проєкту — pipeline даних, яка теж не справлялася з обсягом інформації. Все базувалося на AWS-платформі, але використовувалися абсолютного неправильні технології для своїх задач. Тому я застосував Apache Spark, який давав змогу паралельно обробляти великі обсяги даних, що розв’язало всі проблеми зі швидкістю операцій. Ось уже два роки все це добре працює, масштабується і нічого міняти не доводиться.

До речі, розібратися в цих проблемах мені допоміг досвід. На попередніх місцях роботи я не був зашитий у своєму коконі, постійно спілкувався з топменеджментом. Це допомогло зрозуміти бізнес, його потреби. Також мій досвід показував, що люди часто хочуть насправді не те, що їм треба. Тому потрібно повністю «розкрутити» задачу і з’ясувати, що її породило. Цей метод швидше дає бажаний результат.

Команда

Уся наша команда складається з таких контракторів, як я. Як я потім зрозумів, підбір людей у компанії специфічний. Наш CTO Джейсон наймав співробітників на Upwork, хоча, як згодом з’ясувалося, майже всі вони якось працювали поза цією платформою, прямо. Також у Джейсона була стратегія максимально зекономити на девелоперських витратах, тому він шукав людей з мінімальним рейтом. Адже в Англії захмарні зарплати у таких самих спеціалістів. Тому він придивлявся до Східної Європи, тут багато талантів, але люди не розпещені грішми й часто мають занижену самооцінку через невпевнене володіння англійською мовою. До того ж бонусом було те, що у нас з Англією невелика різниця в часі.

Коли я прийшов, то почав працювати на back-end, ще одна людина теж була на back-end, дві — на front-end, девопс, а також Data Scientist — дівчина з Англії, яка працювала у них в офісі.

Коли у нас виникли проблеми зі швидкістю програми, Джейсон вирішив відійти від справ. Роль CTO почав виконувати його друг Марк. Але він дуже довго в’їжджав, не міг налагодити комунікацію між відділами. Але все-таки продукт розвивався, я розв’язав проблему зі швидкістю. За пів року Марк звільнився і знову з’явився Джейсон. Він запитав мене, хто відповідає за архітектуру. Я повідомив, що я. Тоді він оцінив мою роботу, запевнив, що знайде мені людей на допомогу, щоб я міг закрити питання з pipeline, іншими проблемами й можна було далі розвивати продукт. Він сказав: «Ти можеш роздавати задачі, а сам зосереджуйся на архітектурі, долучайся тільки до складних питань». Згодом це поширилося на всю команду, я їм почав прописувати програму дій, став тімлідом.

Через деякий час мене почали залучати й до набору персоналу. Так, я задля досвіду продовжував проходити співбесіди у великі західні компанії. Наприклад, подавався у N26 — мобільний банкінг у Німеччині. Під час підготовки я на Pramp шукав собі пару для тренувань із кодинг-інтерв’ю. І так познайомився з Марією з Білорусі, яку порадив взяти до нас на роботу. Потім Джейсон знайшов на Upwork Станіслава з Росії і попросив мене провести з ним співбесіду російською мовою, бо вважав, що так він почуватиметься впевненіше.

Я створив для Марії та Станіслава окремі проєкти із врахуванням специфіки віддаленої роботи. Бо одна річ, коли ви працюєте командою в одній кімнаті й можете просто сказати своєму напарнику, щоб він щось зробив. Й інша, коли кожен сидить у себе вдома: ви навіть не знаєте, чи людина взагалі біля комп’ютера. Тому я провів рефакторинг, аби виділити окремі модулі, які виконують одну задачу. Старався зробити так, щоб кожен зосередився на своєму завданні, спеціалізувався на своєму модулі, а значить, міг швидко зреагувати, якщо виникне якась проблема. До речі, обрана стратегія себе виправдала: у нас нема конфліктів, кожен працює у комфортних умовах.

Чому я досі не CTO

А потім сталося дивна ситуація. Я був уже тімлідом. Джейсон більше працював з бізнесом і тільки в загальних рисах формулював мені завдання. Коли почалася пандемія, нам на мітингу спочатку сказали: «Все добре. Не турбуйтеся: бюджет затверджений на весь рік. У нас достатньо кешу, щоб пересидіти ці непевні часи». Але потім стали сипатися біржі, почалася паніка. І верхівка компанії нібито змінила ставлення до ситуації. Якось під час дзвінка з Джейсоном він сказав мені, що все дуже погано, у нас скорочується бюджет відділу, тож треба або звільняти людей, або зменшувати кількість годин на місяць, причому мінімум на 50 %. А потім буквально за місяць такої напруги ми дізналися, що Джейсон звільняється.

Мені здається, що там був поставлений цілком конкретний вибір: або ми, або Джейсон, бо у нього була висока зарплата, яку можна зіставити з бюджетом відділу. Тому, підозрюю, вони вирішили зекономити на ньому. Хоча нам все одно скоротили години на 20 %. Це негативно вплинуло на команду, дехто став шукати собі інші варіанти, один Data Scientist встиг звільнитися.

Мені тоді знову підвищили рейт і попросили закрити деякі питання, які вони не могли вирішити без Джейсона. Наприклад, прорахувати бюджет проєкту, сказати, який розробник більше підходить для якої задачі, спланувати проєкт. Тому проєктні задачі так і не зупинялись. Тобто, по суті, я почав виконувати обов’язки CTO. Всі питання, з якими раніше зверталися до Джейсона, перейшли до мене. Я складав оголошення для Upwork, шукав нового Data Scientist. У Марії з Білорусі була проблема з невисоким рейтом, я займався і цим питанням.

Водночас компанія почала шукати нового CTO. Мене залучили до цього процесу, бо я був єдиним технічним спеціалістом, який міг допомогти. Мені надсилали резюме, питали мою думку, я був одним з трьох людей, які проводили співбесіди. Це було як шоу «Британія має талант», бо ми, наче судді, в Excel записували бали напроти якихось характеристик. З чотирьох кандидатів ми вибрали одного, який вийшов на роботу після Нового року.

Коли Джейсон звільнився, він, напевно, думав, що мене призначать на його посаду. Бо за місяць написав статтю, яку виклав на своєму ресурсі «Академія CTO». Вона називалася «9 причин, чому хороший програміст може бути жахливим CTO». Там він, по суті, описував нашу історію. Тобто я читаю, а все про мене написано. Але як жовта преса, чорний піар...

Чому мене не розглядали як CTO? Напевно, попри те, що сьогодні всі працюють онлайн, все одно добре іноді бачитися офлайн. Також CTO потрібно безпосередньо зустрічатися з інвесторами. Плюс, може, вони не готові до ситуації, коли людина, яка за все відповідає, перебуває десь у країні третього світу.

Умови

Нині нас 13 людей у команді розробки. Всі — зі Східної Європи: Польща, Росія, Білорусь, Молдова, десь половина — з України, один українець живе в Португалії.

Працювати з самого початку було комфортно, тому що англійці не конфліктні. Після української корпорації, здавалося, нібито в країну ельфів потрапив. Нічого поганого у твій бік вони ніколи прямо не скажуть. Ще дають повну свободу, але через це на кожному є своя відповідальність, а повна відповідальність, по суті, ні на кому.

Спочатку було важко подолати мовний бар’єр і звикнути до культурних відмінностей. Наприклад, вони пишуть «hi» у кожному повідомленні, тобто дуже ввічливі. Я отримав, напевно, найцінніший фідбек, що для них здаюся зарозумілим. Вони думали, що це нормально, бо у нас тут всі ходять серйозні, ніхто не усміхається. Тепер, уже після того, як всі перейшли в онлайн, у мене є можливість більше соціалізуватися з ними. Колегам стало нудно вдома, тож вони почали влаштовувати онлайн-корпоративи до різних свят. Наприклад, Christmas Party. Щотижня проводять квіз. Той, хто виграє останній, має зробити наступний. Я один такий робив, це дуже цікаво.

У плані графіка, як я вже казав, у нас є велика перевага, що часова різниця з Англією становить лише дві години. Наш дейлі проходить тричі на тиждень о 10:45. Колеги в курсі часової різниці та враховують це в планах, тому мітингів після шостої в мене не буває. Хіба що якась вечірка. Графік дуже гнучкий і зручний. Трекера немає, тому можна сказати, що я сам малюю собі зарплату, пишу, скільки напрацював цього місяця.

Щодо заробітної плати є цікава історія. Коли ще на співбесіді CTO запропонував мені назвати свій рейт, я вказав дуже низький. Тобто я порахував так: рейт, що був на Upwork, мінус комісія сайту. Він був нижчий від ринкового. Але я був у відчайдушній ситуації, тому назвав таку погодинну оплату.

Щойно я прискорив нашу платформу, то відчув, що пора щось робити з моїм дуже низьким рейтом. Я написав Марку і попросив зідзвонитися. Бо тут немає перегляду зарплати кожні пів року чи рік, як буває в інших IT-компаніях, де прописані всі ці процеси. Тому потрібно самому домовитися із замовником про правила взаємодії. Скажу, що це було моє найлегше вибивання зарплати за всю кар’єру. Після моїх двох речень він почав розгублено питати: «А який у тебе рейт?». Щось там хаотично дивитися в документах на столі... Рішення ухвалили наступного місяця — я отримав зарплату на 50 % вищу.

Коли я став тімлідом, CTO теж нічого не говорив про підвищення оплати. Я зрозумів, що треба проявити ініціативу. Тоді я дуже акуратно натякнув, що в нашій культурі зазвичай, коли людині дають більше обов’язків, то підвищують і рейт. І він теж вирішив це питання, хоча вже не так швидко. Наступні два перегляди заробітної плати відбувалися без моєї ініціативи.

Сам розрахунок роблять за допомогою платіжної системи Payoneer, а виводив я гроші через «ПриватБанк». Загалом нічого складного, про все можна почитати в інтернеті. Ми самі розраховуємо зарплату. У кінці місяця складаємо звітність, де треба буквально помножити кількість годин на свою оплату в доларах, а потім перевести за курсом у фунти — все, відсилаємо рахунок, а через певний період гроші падають на картку. У цьому плані все стабільно.

Те скорочення під час першого карантину на 20 % уже скасували. Компанія вийшла з кризи, у нас додалися нові інвестори, ми оновили продукт і маємо хорошу позицію.

Якщо говорити про суму, то наразі в Києві я не зможу знайти роботу з такою оплатою. Вона приблизно вдвічі більша за середню на українському ринку, бо тут немає посередника — розрахунок відбувається безпосередньо.

Також тут зовсім інше ставлення — по суті, як до працівника компанії. Але переїзд нам, авжеж, ніхто не пропонує. Це суттєва заморочка для невеликої фірми. Релокацію можуть дозволити собі зовсім небагато компаній. До того ж їм вигідно, щоб усе залишалося, як є, бо вони не платять за нас податки й не беруть додаткові соціальні зобов’язання. А в Англії в зарплаті закладений високий податок — приблизно 40 %.

В селі Аксамер Лізум, Інсбрук, Австрія, 2020. Тут проходили Зимові олімпійські ігри 1964, 1976 років

Особливості роботи контрактором

Один з мінусів роботи контрактором — це необхідність організовувати для себе робоче місце. Багато хто не може сконцентруватися не в офісі. У декого нема умов для роботи вдома. Але це можна вирішити. У нас, наприклад, тестувальники — брат і сестра з Харкова. Вони їздять працювати у коворкінг, тому що вдома їм незручно. Також потрібно виховувати самодисципліну. Ваш день, стиль життя будуть такими, як ви самі сконструюєте.

Ще є така проблема, як брак спілкування. Тим, хто звик працювати серед людей в офісі, через деякий час такий режим може набриднути. Наприклад, наша Data Scientist з Молдови викладає дітям Arduino та вебдизайн, бо їй не вистачає спілкування.

Є й певні ризики, наприклад, із замовниками. Але з досвідом, звичайно, з’являються навички фільтрації непорядних клієнтів. Сьогодні такий дефіцит розробників, що адекватні замовники не хочуть ризикувати репутацією. Тому не можу згадати якихось «кидків» у своїй кар’єрі. Навіть працюючи на нашому ринку, я не мав таких проблем.

Щодо плюсів, окрім гарної оплати та чудових умов, — це свобода дій. Я часто на місяць переїжджаю в інші країни. За вихідні переїхав, винайняв квартиру і живу собі. Майже так само, як у Києві, але просто змінюється фон.

Поради

Якщо говорити про те, що потрібно, аби стати не просто контрактором, а успішним контрактором, то, по-перше, це проактивність, щоб переглядали рейт. По-друге, важливо бути на короткій нозі з клієнтом, давати оперативну відповідь, відгук, тому що ми перебуваємо у різних кутках світу і люди починають нервуватися, бо не можуть проконтролювати співробітників. Потрібно, щоб замовник знав, що він може не хвилюватися: ми займаємося його задачами і вирішуємо його проблеми, тобто на нас завжди можна покластися. По-третє, треба виховувати самодисципліну, тому що є багато факторів, які відвертають увагу, коли працюєш удома, і мільйон причин, які можеш сам собі вигадати, щоб щось не робити.

Я вже говорив, що коли почав працювати, найголовнішою проблемою, з якою зіткнувся, був насамперед мовний бар’єр. Тому, думаю, що ключовим аспектом успішної роботи за контрактом із закордонним клієнтом є знання англійської мови. Треба працювати над собою, щоб досягти нормального рівня, легкості в спілкуванні. Тоді дзвінки не будуть мукою, бо більшість важливих питань вирішують саме в колах, коли потрібна жива комунікація, зоровий контакт.

Хоча є й інша сторона медалі. У багатьох наших людей у цьому плані занижена самооцінка. Але іноземці чудово розуміють, що не всі гарно говорять їхньою мовою. Іноді вони, навпаки, почуваються незручно від того, що не знають інших мов і нібито ледачі, а ми ж такі молодці, що вивчили їхню мову... Так що тут є абсолютна толерантність.

Моя англійська, звісно, дуже поліпшилася за ці три роки. Постійні дейлі, дзвінки з усіх питань, багато листування... Можна сказати, що в мене зараз більше спілкування англійською, ніж українською.

Крім того, для успішної роботи контрактором краще мати нормальний досвід. Замовники хочуть знайти людину, яка зразу вирішить їхню задачу. Тому важливо показати високий технічний рівень. Крім того, потрібно обов’язково мати хороший профайл, попрацювати над резюме, будувати свій професійний шлях правильно. Я вже сам як інтерв’юер під час вибору кандидата звертаю увагу на те, які він прийшов етапи, що робив упродовж кар’єри.

Трохи про плани

Мене цікавлять обидві сторони процесу: і технічна, і бізнесова. Думаю, що це моє, я міг би об’єднати ці дві складові й мати успіх. У мене є пропозиції на українському ринку, але я просто не хочу озиратися. Менталітет, спілкування, ставлення до людей — у нас насправді не цінують спеціалістів... З нашими працювати — це непотрібний стрес.

На нинішній посаді мені нікуди далі розвиватися, тому моя амбіція — працювати у FAANG. Я хочу закріпити свою кар’єру як Software Engineer, додати такий пункт у резюме, який зніме з мене всі зайві запитання. У мене є певні успіхи в цьому напрямі, але деталі я поки залишу поза статтею.

Похожие статьи:
Всім привіт! Сьогодні у дайджесті поговоримо про вимоги до техрайтерів та про метрики нашої роботи. Всі, хто до сьогодні не був...
YouTube на протяжении многих лет является абсолютным лидером в сегменте видеосервисов, и поэтому уже никто не ожидает каких-либо...
Консолидированная выручка компании HTC в ноябре выросла на 14,96% в сравнении с предыдущим месяцем, достигнув величины в 10,29 млрд...
IТ-компании встретили весну и поздравили своих сотрудниц с 8 марта. Давайте посмотрим, как это было: A-Level Ukraine Утром...
В рубрике DOU Проектор все желающие могут презентовать свой продукт (как стартап, так и ламповый pet-проект). Если вам...
Яндекс.Метрика