«Демонтаж ФОП-моделі – це шок для ІТ-ринку України». Що думають IT-компанії про законопроєкт щодо посилення захисту працівників
8 лютого уряд схвалив новий законопроєкт, розроблений Міністерством економіки України, щодо посилення захисту працівників. У ньому, зокрема, визначено 7 ознак трудових відносин, за наявності яких роботодавець буде зобов’язаний оформлювати спеціалістів у штат.
Уряд передбачає, що законопроєкт сприятиме зменшенню незадекларованої праці в Україні, легалізації заробітної плати та посиленню захисту працівників. Проте представники IT-індустрії іншої думки.
Ми вже опублікували докладний розбір проєкту від юриста. У цій статті зібрали думки топменеджерів українських IT-компаній та Асоціації IT Ukraine.
7 ознак наявності трудових відносин, які визначені законопроєктом
- виконання особою роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням і під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи;
- здійснення регулювання процесу праці, що має постійний характер і не передбачає встановлення особі конкретного визначеного результату за певний період;
- виконання роботи на визначеному або погодженому з особою, в інтересах якої виконуються роботи, робочому місці з дотриманням встановлених нею правил внутрішнього трудового розпорядку;
- організація умов праці, зокрема, надання обладнання, інструментів, матеріалів, робочого місця, особою, в інтересах якої виконуються роботи;
- систематична виплата особі, яка виконує роботу, винагороди;
- встановлення особою, в інтересах якої виконуються роботи, тривалості робочого часу та часу відпочинку;
- відшкодування поїздок та інших фінансових витрат, пов’язаних з виконанням роботи, особою, в інтересах якої виконується робота.
Тарас Кицмей, співзасновник та член ради директорів SoftServe
Законопроєкт у розрізі ІТ-сфери є шкідливим. Саме завдяки відсутності регулювання з боку держави ІТ-індустрія показує вражаючі результати зростання протягом останніх років.
В ІТ ми завжди виступаємо за дерегуляцію: це питання людини, як вона хоче працювати — в трудових відносинах чи бути підприємцем. На сьогодні формат роботи через ФОП найбільше відповідає реаліям сервісної галузі. ІТ-розробникам, зокрема, це дає можливість працювати гнучко, надавати свої послуги низці компаній через парт-тайм роботу на різних клієнтів. В умовах пандемії ІТ-ринок швидко перебудувався на віддалений режим, де поняття певного фіксованого графіка чи різноманітних офісних переваг знівельовані. Ми також бачимо, що після завершення пандемії як компанія ми вже не повернемося повним складом до офісів, і будуємо нову гнучку модель роботи.
Отже, наразі формат роботи через ФОП повністю відповідає реаліям ІТ-ринку і дає необхідну гнучкість, зумовлену останніми змінами та віддаленою роботою.
У пропонованому законопроєкті вводяться нечіткі критерії визначення трудових відносин, котрі в багатьох випадках притаманні як штатним працівникам, так і взаєминам між суб’єктами підприємницької діяльності. А суб’єктивне рішення щодо формату цих взаємин має ухвалювати податковий інспектор. Однозначно це несе величезні корупційні ризики.
Валерий Красовский, CEO и сооснователь Sigma Software
Правительство давно пыталось максимально убрать возможность свободной экономики и взаимоотношений и всех загнать в КЗоТ. Это очередная и очень серьезная попытка это сделать. Социальная защита сотрудников в обязательной форме для компаний имела смысл лет 70 назад для тех, кто приходил работать на заводы к богатым владельцам, которые могли угнетать своих рабочих. Сейчас, в современной экономике, это нонсенс. Наоборот, нужно давать максимальную свободу взаимодействия. И, например, о какой необходимой социальной защите идет речь, если мы говорим об ІТ-специалистах? Рыночная экономика диктует условия, и тот уровень социальной ответственности и защиты, которые сейчас демонстрируют ІТ-компании на рынке, превышает уровни КЗоТ многократно, и всем это известно.
Поэтому за этим стоит, разумеется, банальное желание убить возможность сотрудничать по свободному контракту ФОП с компаниями, и не только в ІТ-секторе, и повысить налоги тем, кому проще, а не решить проблемы с таможней, коррупцией и другими украинскими проблемами. Учитывая активную работу над проектом Дия.Сити, где декларируется альтернатива ФОП в виде гиг-контрактов (с невозможностью работать по модели ФОП), которые должны будут обеспечивать гибкость ФОП, в том числе зачем-то некую мифическую социальную защиту из КЗоТ, то этот законопроект выглядит как мотиватор для перехода ІТ-компаний в новый режим Дия.Сити. Каким образом будет работать гиг, относясь и к КзОТу, и являясь одновременно новой контрактной основой взаимоотношений, пока непонятно.
Отдельно стоит упомянуть, что законопроектом устанавливается презумпция виновности в сокрытии трудовых отношений. Это уже вообще путь непонятно куда. Что будет дальше, отмена судов?
При этом, к сожалению, мы видим несколько противоречивую позицию правительства, представители которого всегда говорили о двух вещах:
- Свободный выбор внутри Дия.Сити между моделью ФОП и гиг (есть на телеграм-канале Дия.Сити), хотя недавно открыто было заявлено о невозможности ФОП в Дия.Сити.
- Возможность спокойно продолжать работать по текущей модели ФОП-компания вне Дия.Сити — этим законопроектом эта модель может быть уничтожена.
Также довольно очевидно, что налоги внутри Дия.Сити будут выше текущих для всех, в первую очередь для ІТ-специалистов. Иначе зачем менять то, что сейчас работает? Хотя пока что фактов нет, так как налоговый законопроект все еще не зарегистрирован. Кроме того, любой режим может быть быстро изменен государством, как это недавно произошло в Беларуси, где налоги подняли для ІТ-специалистов внутри ПВТ (специальной зоны — Парка высоких технологий) одномоментно с 9 до 13%, хотя обещали их не изменять еще долгое время, до 2049 года. Наше государство, похоже, решило пойти по тому же пути. Но для начала всех «пригласить» в определенный режим. Но нужно ли это ІТ-специалистам в Украине и нашей свободолюбивой украинской душе? Тут нужно отстаивать свои интересы, когда свобода взаимоотношений, контрактов и бизнеса ставится под такой серьезный риск.
Віталій Седлер, президент Асоціації IT Ukraine, СЕО компанії Intellias
Не можна руйнувати те, що забезпечило системне зростання цілої індустрії. Демонтаж ФОП-моделі — це шок для ІТ-ринку України, який не принесе нічого хорошого ні спеціалістам, ні компаніям, ні їхнім клієнтам. Цей законопроєкт підриває конкурентоспроможність ІТ-індустрії, його ухвалення спричинить складнощі із залученням нових та утриманням старих клієнтів і в результаті може призвести до скорочення галузі в цілому.
Сьогодні на світовому ринку спостерігається тенденція до більш гнучких економічних відносин. А цей законопроєкт, навпаки, робить крок у минуле. Він не вирішує жодних проблем і натомість створює додаткові корупційні ризики та загрожує розвитку ІТ-бізнесу.
Ми активно комунікуємо про всі ризики, які несуть цей законопроєкт та ініціатива Дія Сіті (законопроєкт № 4303), і сподіваємося, що уряд дослухається до аргументів індустрії.
Андрій Крупа, Chief Executive Officer в ELEKS
Принцип правової визначеності, тобто забезпечення державою чітких і прозорих правил гри для будь-якого бізнесу, є не тільки невід’ємним елементом верховенства права, а й необхідною передумовою для будь-якого українського чи іноземного інвестора. Важко судити про наміри авторів, однак, на жаль, з точки зору чіткості та прозорості до цього законопроєкту є більше питань, ніж відповідей. Наприклад, деякі з перелічених у законопроєкті семи ознак, що можуть стати підставою для визнання відносин трудовими, є притаманними не тільки для них. Скажімо, винагорода консультанту за складний довготривалий проєкт може розбиватись на кілька платежів; компанія може компенсувати витрати на поїздку адвокату для представлення її інтересів в іншому місті; або ж підприємство може надати робоче місце аудитору, який проводить перевірку компанії. Уже навіть Національне агенство із запобігання корупції опублікувало висновки щодо можливих корупційних ризиків такого законопроекту «Про заходи щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні».
І що, мабуть, засмучує найбільше: з одного боку, декларується прозорість щодо співпраці зі спільнотою, а з іншого — до сьогодні не враховано на практиці зауваження не тільки профільних асоціацій, котрі допомагають вирішувати найбільш болючі проблеми індустрії уже не одне десятиліття без жодного сприяння з боку держави, а й таких об’єднань, як European Business Association чи American Chamber of Commerce. Натомість створюють нові асоціації із представників, котрі не мають жодного стосунку до індустрії, і саме діалог із ними декларують як діалог зі спільнотою. Як наслідок, відносини, котрі із самого початку будують на обмані, очікувано не викликають ні бажання співпрацювати з такими чиновниками, ні жодної довіри щодо визначеності у майбутньому.
Дар’я Горніцька, Director of Global Delivery Operations в Astound Commerce
Новий законопроєкт уже викликав бурхливу дискусію як у професійному середовищі, так і в суспільстві. Наразі це лише пропозиція, яку потрібно обговорювати і де треба враховувати всі за і проти. Поки представники бізнесу та самозайняті спеціалісти, які мають справу з різними видами контрактів і формами працевлаштування, не побачили аналітичних даних чи прогнозів від влади, як саме ця пропозиція уряду вплине на економіку чи країну в коротко- чи довгостроковому періоді. Нині профільні асоціації разом з компаніями аналізують опубліковану заяву Міністерства соціальної політики та наслідки ухвалення цього законопроєкту. Наразі складно оцінити вплив запропонованого рішення і яким чином це позначиться на бізнесі креативної індустрії. Важливо врахувати інтереси і голос усіх сторін, і ми очікуємо на цей діалог.
Віталій Кармазінський, керуючий директор Luxoft Ukraine
Необхідність реформування застарілого трудового законодавства в Україні вже давно назріла. Звичайно, хотілося б бачити комплексний підхід, який враховує всі нюанси сьогодення (прогресивні форми працевлаштування, віддалена робота, контрактні відносини, мобільність талантів тощо). Часткові ж зміни потрібно впроваджувати дуже обережно, керуючись принципом «не нашкодь».
Щодо нового проєкту закону «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України», то, з одного боку, добре, що ці норми мають на меті захист прав працівників в Україні. А з іншого — не до кінця зрозуміло, як це узгоджується з іншими законодавчими змінами, наприклад, із тією ж концепцією Дія.City. Різка зміна умов роботи може негативно вплинути на експортний бізнес, що створює робочі місця, залучає валюту в країну та стабільно наповнює бюджет. І це стосується не тільки ІТ-сфери, а й інших галузей.
Для IT-галузі, яка є одним із драйверів української економіки, важливо зберегти ключові механізми, що дають їй змогу бути конкурентоспроможною на світових ринках, а саме: свободу вибору форм контрактних відносин зі спеціалістами, конкурентні податкові ставки, гнучкість у виборі стратегій розвитку та залучення клієнтів.
Водночас соціальна захищеність спеціалістів гарантується високою конкуренцією між компаніями та внутрішніми стандартами (зокрема, праці) міжнародного зразка.
Дія.City при зваженому підході до потреб IT-галузі може стати гарним механізмом подальшого стимулювання її розвитку, але як інноваційна концепція вона потребує виваженого та поступового впровадження, щоб зберегти вже набуті досягнення (насамперед наявні робочі місця!) та примножити їх. Дуже важливо, щоб під час розроблення законопроєктів між профільним комітетом ВР, Мінцифрою та представниками індустрії тривав ефективний діалог.
Дмитрий Овчаренко, вице-президент по финансово-правовым вопросам Ассоциации IT Ukraine, СEO Alcor
IT-индустрия выросла до 5 млрд долл. экспорта, работая с IT-специалистами по ФОП-модели. Кроме того, в отличие от Беларуси, индустрия развивается скорее благодаря agile-подходу, а не централизованному регулированию. Любые резкие нововведения приведут к турбулентности, а значит и к снижению привлекательности Украины для иностранных заказчиков и разработчиков. Ассоциация IT Ukraine за внедрение любых позитивных изменений, но только плавно и добровольно на протяжении минимум