Скасовані авіарейси та офери. Як ми змінили роботу та переїхали в Естонію під час карантину

Привіт! Ми Юля і Юра, попередні два роки жили в Харкові та працювали Test Automation інженерами у компанії SoftServe. Пів року тому зрозуміли, що хочемо нового робочого досвіду та вирішили попрямувати за ним до Естонії. Ми знали, що Естонія — це європейська Кремнієва долина, і переїхати туди дуже легко. «Що там узагалі робити, просто бери та переїжджай», — як говорили в подкасті QA Guild. Ми довіряємо Сергієві Пірогову, тому були впевнені, що так просто і в нас вийде. Але не так сталося, як гадалося.

У цьому тексті навмисно не приведено технічних деталей пошуків роботи і інтерв’ю, адже це не стосується головної теми. Ми пишемо про це у своєму телеграм-каналі.

Одразу скажемо найголовніше: ми не хотіли цієї гостросюжетної історії. Ми цілком нормальні люди, тобто були ними до переїзду :)

Далі — розповідь від Юлі.

Грудень 2019-го. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 0, в Україні — 0.

У нас назрівають думки про релокейт, і Естонія здається цікавим варіантом. Читаємо багато статей, спілкуємося зі знайомими, ухвалюємо рішення спробувати знайти роботу в Таллінні у березні. Купуємо квитки на літак Київ — Таллінн — Київ на період з 6 по 15 березня, щоб мати змогу відчути себе трошки місцевими та «приміряти» на себе місто.

Лютий 2020-го. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 4961; в Естонії — 1; в Україні — 0.

Ми у повній готовності, підписані на всі розсилки з роботою для QA Automation в Естонії, відполірували всі знання та набули нових, поки гортали вимоги до кандидатів.

6 березня 2020-го. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 32 778; в Естонії — 10; в Україні — 1.

Ми у Таллінні, живемо за 5 хвилин пішки від моря, ходимо на екскурсії, куштуємо місцеву їжу, паралельно виконуємо тестові завдання. Словом, насолоджуємося життям. У нас заплановано кілька співбесід у кожного на наступний тиждень.

12 березня. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 44 279; в Естонії — 13; в Україні — 1. День тому ВООЗ проголосила COVID-19 пандемією. Естонія запроваджує надзвичайний стан до 1 травня, який також передбачає закриття кордонів.

Є по першому оферу в нас обох, на які ми, втім, не поспішаємо відповідати, адже у перспективі є цікавіші варіанти. У мене сьогодні взагалі заплановано інтерв’ю в компанії, якою я марила останній місяць, ледь не молилася на їхнє лого перед сном.

15 березня. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 72 469; в Естонії — 79; в Україні — 3.

Політ додому напружений. Нас випустять? А впустять? Україна закриває кордони від завтра. Наче від завтра. В літаку міряють температуру.

Ми чомусь дуже переживаємо, що можемо захворіти, але зовсім не хвилюємося, що це якось вплине на наші плани щодо роботи та переїзду. Це ж уже скоро закінчиться, правда? Тим паче співбесіда Х у мене минула добре. У Юри в процесі інтерв’ю і тестові завдання у дві цікаві компанії. Тільки б не підхопити хворобу.

16 березня. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 167 515; в Естонії — 205; в Україні — 3.

Ми вдома, у Харкові! Далі два тижні самоізоляції. По обіді надходить відмова від компанії Х з відпискою, що мені треба працювати над комунікаційними навичками.

За кілька годин мій перший офер скасовують, бо через коронавірус вирішили заморозити позицію, але let’s keep in touch. Попереду в мене не тільки самоізоляція, а й, очевидно, депресія. Але не страшно, вакансій ще багато.

3 квітня. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 972 303; в Естонії — 858; в Україні — 987.

Після кількох раундів успішних інтерв’ю Юра отримує пропозицію роботи з датою початку 1 червня. Міркуємо, що надзвичайний стан в Естонії має завершитися до того часу. У неформальній розмові чоловік питає менеджера, як у них справи через «корону», на що той повідомляє, що статистика в роботі поліпшилася — кількість нових користувачів зростає навіть швидше, ніж раніше. Тут, певно, зіграла роль специфіка бізнесу — маркетплейс для криптовалюти.

Ми радіємо! Я продовжую шукати роботу, знаходжу класні вакансії, мені призначають нові інтерв’ю.

13 квітня. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 1 773 084; в Естонії — 1309; в Україні — 3102.

Після успішного інтерв’ю, якому передувало тестове завдання, на яке інтерв’юери відповіли захватом, отримую відмову: «Ми знайшли кандидата на локальному ринку». Насправді за останні два тижні це був найчастіший сценарій.

25 квітня. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 2 719 896; в Естонії — 1605; в Україні — 8125. Естонія продовжила надзвичайний стан до 18 травня.

Уже понад місяць я починаю день з пошуку нових вакансій, отримую по кілька листів на тиждень зі змістом типу «For now we are concentrated only on local candidates». Пишу навіть у ті компанії, де немає відкритих позицій. А раптом вони є, просто їх ще не встигли викласти? І нарешті здаюся, бо розумію, що надто тисну на себе, очевидно, річ не в тому, що мені бракує компетенції. Вирішую зачекати хоч якоїсь стабільності, щоб продовжити пошуки.

29 квітня. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 3 018 681; в Естонії — 1660; в Україні — 9866.

Отримую повідомлення від рекрутерки з продуктової компанії з офісом у Таллінні, мовляв, чи було б мені цікаво поспілкуватися. Після 5 співбесід і тестового завдання мені надіслали офер з датою початку роботи 15 червня. Тепер час сфокусуватися на переїзді. Коли там Естонія відкриває кордони?

17 травня. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 4 525 497; в Естонії — 1770; в Україні — 18 291.

Тепер вже офіційно, сьогодні останній день НС в Естонії, чекаємо новин про відкриття кордонів. Яких, втім, немає. Але в новому документі щодо надзвичайного стану знаходимо рядок, що у вільному перекладі звучить як «Іноземцям дозволено виїзд з метою роботи на підприємстві, що забезпечує телекомунікаційні, інформаційні та інші послуги...»

Тут треба сказати, що релокейтом Юри займалася окрема компанія, яку найняв його роботодавець. Моїм же займалася HR з моєї компанії.

Тому коли ми прочитали цю інформацію, одразу зв’язалися з менеджеркою Юри, мовляв, дивись, може, нам уже можна їхати? Вона відповідає дещо ображеним тоном, що ми неправильно зрозуміли, там поганий переклад, раптом щось — вони одразу скажуть. Ми можемо тільки погоджуватися. Тепер дні минають у трекінгу естонських новин.

9 червня. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 7 039 918; в Естонії — 1940; в Україні — 27 856.

Юра отримує лист від релокейшн-менеджерки, що можна їхати. Як законодавчу базу показує той самий документ, на який ми посилалися два тижні тому. Ми трохи здивовані, але яка різниця, якщо ми вже можемо їхати? Пишемо моїй HR. Бам. Вона нічого не знає, інформації немає, буде намагатися сконтактувати з поліцією.

15 червня. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 7 823 289; в Естонії — 1973; в Україні — 31 810.

Починаю день з того, що пінгаю свою релокейт-спеціалістку, у відповідь — ігнор, тому пишу ще. Серед дня мені навіть зателефонувала його менеджерка, напевно, щоб заспокоїти, бо моє відчуття «пожежі» перекинулося на весь їхній відділ. Мене просили чекати, перестати хвилюватися, а потім спитали: «А ти точно хочеш з чоловіком поїхати, раз йому вже можна?». Я кидаю фразу: «А у вас там закони не для всіх однакові?». І менеджерка з того кінця проводу розуміє, що, так, я хочу поїхати з чоловіком.

Це, до речі, мій день народження, тому вечері я з подругами п’ю коктейлі на честь свого «старіння», і от він, найкрутіший подарунок — лист, що дозвіл отримано, можна їхати. Святкуємо! І чекаємо наступного дня, адже були анонсовані польоти Wizz Air з Києва, зокрема в Таллінн. Єдина проблема була тепер з тим, як дістатися місця призначення. Майже єдина.

16 червня. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 7 941 050; в Естонії — 1974; в Україні — 32 476.

Зранку, щойно розплющую очі, хапаю телефон, щоб перевірити сайт аеропорту «Київ». Рейси скасовано. Бляха, їх же вчора анонсував міністр інфраструктури України, як так?

Новини кажуть, що рейси скасували через неможливість відкриття аеропорту «Київ». Рівень захворюваності перевищує дозволений для відновлення роботи летовищ (дозволений — 12, фактичний на той день — 15,6). Що цікаво, рейси з «Борисполя» все-таки відбулися, адже це Київська область, де рівень захворюваності в нормі. Я вирішую купити квитки на п’ятницю. Мені здалося, що дивно не ризикнути, коли все що, ти робиш, і так весь час перебуває на межі зриву. Юра, стенаючи плечима, не заперечує.

Увечері з’явилась новина, що рейси Wizz Air перенесли до аеропорту «Бориспіль». Деякі з них скасували, але саме до Таллінна перенесли. Це подарувало впевненість, що в п’ятницю ми таки полетимо.

Є ще дещо. Моя компанія вислала лептоп, який мав прийти ще тиждень тому, але були деякі затримки з боку митної служби. Мені обіцяли віддати його в понеділок. Потім у середу. Але це не точно.

17 червня. До літака залишилося 2 дні 7 годин і 40 хвилин.

Тільки-но прокидаюся — одразу беруся за телефон, щоб перевірити сайт аеропорту «Бориспіль». Рейси скасовано. Бляха! Але новини пишуть, що аеропорт «Київ» відкрився, Wizz Air повернув туди рейси, і це таки перемога. Тобто ми летимо! Лишилося владнати ситуацію з ноутбуком, тому я обриваю телефони поштової компанії, і зрештою вони обіцяють увечері надіслати квитанції. І якщо я заплачу, то завтра отримаю свою довгоочікувану бандероль.

Ми все-таки підтверджуємо приїзд, і наші менеджери надсилають офіційний запит у поліцію з проханням дозволити в’їзд (формальність, але для проходу кордону необхідний такий папірець).

Ввечері я квитанцій не отримую. Знову тероризую харківський офіс доставки. А потім київський. І знову харківський. І таки отримую квитанцію, плачУ, а тоді плАчу та чую обіцянку, що завтра доставлять уже 100%.

18 червня. До літака залишився 1 день і 7 годин.

Сьогодні в нас потяг до Києва, а завтра літак у Таллінн. Є квитки на поїзд, на літак, заброньований готель на ніч у столиці. Треба тільки забрати мою посилку. Так ми думали ще вранці.

До літака залишився 1 день і 4 години.

Домовляюся з кур’єром, що сама приїду по коробку, адже мій район у нього останній в списку, тож можемо не встигнути забрати ноут до потяга. Водночас Юра пересилає мені лист від естонської прикордонної поліції, суть якого в тому, що вони вважають причину для в’їзду недостатньо вагомою і тому відмовляються надати дозвіл. Усе.

До літака залишився 1 день і 2 години.

Релокейшн-менеджерка Юри просить нас поки не здавати квитки, вони розбираються, СЕО агенції телефонує у міністерство, розмовляє з поліцією. До речі, моя менеджерка теж мала б отримати лист з вердиктом від поліції, але його наразі немає.

До літака залишилось 23 години. До потяга — три години.

Я забираю посилку, новин немає. Юра пише, що отримав дозвіл, його менеджерка написала ще один лист, де більш докладно аргументувала необхідність приїзду. Телефоную своїй менеджерці, прошу зателефонувати в поліцію, аби прискорити процес, але отримую відмову, бо ще є час, можна зачекати.

Вирішуємо, що таки поїдемо в Київ, а там подивимося. На вокзалі телефонує менеджер менеджерки і розповідає, що поліція попросила ще 24 години на рішення. До літака 20 годин, до речі.

У поїзді за годину до прибуття у Київ я теж отримую дозвіл від естонської поліції.

19 червня. До літака залишилося 3 години.

Ми щасливі приїжджаємо в аеропорт «Київ». До стійки реєстрації стоїть довга черга, яка майже не рухається. Одне за одним людей просять відійти вбік і почекати. Споглядаємо за цим спокійно, у нас є всі потрібні документи. Коли черга доходить до нас, працівниця аеропорту байдуже дивиться і просить зачекати збоку, тому що в них є дозвіл пропускати в Естонію тільки жителів ЄС, але зараз прийде начальник, який може знати ще щось. Аеропорт загалом має постапокаліптичний вигляд, на інших стійках порожньо. Люди біля нас усе скупчуються, ми нервово ходимо колами. Начальник приходить, дивиться і каже, що зараз прийде його начальник. За годину начальник начальника не прийшов, але сказав, що такі дозволи, як у нас, імейли від поліції, — ок. Так ми опинилися у заповненому на третину літаку.

19 червня. Зафіксовано хворих на коронавірус у світі — 8 385 440; в Естонії — 1984; в Україні — 34 984.

У Таллінні перед паспортним контролем теж перевіряють дозволи. Як і на паспортному контролі. Але вся процедура займає не більш ніж 15 хвилин.

За законом ми не маємо бути на карантині 14 днів, але у наших планах є самоізоляція.

Отже...

Весь переїзд виявився зовсім не легким процесом, як ми уявляли спочатку. Але чи вартувало це таких зусиль і нервів? Однозначно так!

По-перше, невідомо, коли б випав наступний шанс приїхати, літаки знову заборонили, рівень захворюваності в Україні поки що не віщує гарних новин. А віддалена робота — завжди трохи складніший варіант, особливо для Естонії, де так багато тримається на командному дусі.

Тим часом у нас обох є цікава робота, ми ходимо в офіс і живемо в чудовому місті, де ще й набагато комфортніше проводити літо: тут немає такої спеки, зате є багато крутої інфрастуктури для активного відпочинку.

Похожие статьи:
В рубрике DOU Проектор все желающие могут презентовать свой продукт (как стартап, так и ламповый pet-проект). Если вам есть о чем...
Всеволод Шашарин — Front-end Developer родом из Беларуси, в 2015 году приехал в Украину как политический беженец. Мы расспросили его,...
Приглашаем вас на авторский курс по Python от Михаила Алейника в партнерстве с компанией PHP Academy. Подробная программа...
В 2016 году компания LG уже успела анонсировать новую линейку бюджетных смартфонов LG K. До сегодняшнего дня было...
Смартфон HTC One X9 некоторое время был известен по слухам, а теперь его анонс состоялся в Китае. Официальная...
Яндекс.Метрика