DOU Проектор: «Котики» — робити благодійні справи граючись

У рубриці DOU Проектор всі охочі можуть презентувати свій продукт (як стартап, так і ламповий pet-проект). Якщо вам є про що розповісти — запрошуємо взяти участь. Якщо ні — можливо, серія надихне на створення власного made in Ukraine продукту. Питання і заявки на участь надсилайте на  Данный адрес e-mail защищен от спам-ботов, Вам необходимо включить Javascript для его просмотра. .

«Котики» — нова платформа ГО «Канцелярська сотня», де в ігровій формі кожен може виконати нескладне завдання. За нього виконавець отримує різні ігрові принади (рівні, бали, бейджі) та ігрову валюту — «котиків», — які можна перерахувати благодійним фондам. Фонди отримують справжні гроші за курсом котик=гривня. Дуже проста ідея. Шлях до її реалізації зайняв 3 роки...

Задум

Наша організація «Канцелярська сотня» побудована навколо даних. Ми знаходимо, систематизуємо та відкриваємо дані. Створюємо на їх основі нові безкоштовні інструменти для журналістів, активістів та навіть правоохоронних органів. Ми тісно співпрацюємо з командою Bihus.info (телепрограма розслідувань «Наші гроші з Денисом Бігусом», юридична ініціатива «Тисни» та ін.).

Наш флагманський проект — «Декларації». Це база декларацій чиновників з пошуковою та аналітичною системами. У квітні 2018 сайт відвідали майже 2 мільйони користувачів. А створений він був наприкінці 2014-го, коли ми отримали величезну (як нам тоді здавалося) кількість відсканованих декларацій доходів та статків українських високопосадовців.

Єдине, що стояло між нами та цією скарбничкою, — формат даних. Скани, зазвичай геть поганої якості, перемішані зі сміттям та мотлохом, це зовсім не ті дані, про котрі пишуть в підручниках з data analysis. А обсяг цих даних виключав будь-які спроби оцифрувати їх власноруч. Саме тоді ми й вирішили спробувати краудсорсинг.

Ми побудували зовсім просте рішення та покликали волонтерів. За місяць отримали перші дані у машиночитному форматі і досвід. Дані ми конвертували в бета-версію declarations.com.ua та вперше відкрили статки та доходи ТОП-чиновників України для постмайданого суспільства. А досвід використали для побудови власної краудсорсинг-платформи під назвою «Вулик». За два роки за допомогою цього open source рішення ми змогли оцифрувати майже 20 тисяч декларацій (по 10 сторінок кожна!) та залучити тисячі волонтерів до спільної справи. Цей доволі простий інструмент допоміг перетворити кавалки вільного часу (5-10 хв) людей, котрих ми ніколи в житті не зустрічали, у найбільший на той час набір відкритих даних.

Але, як ми знаємо, доросле життя бентежне і жодна казка не триває вічність. За рік ентузіазм волонтерів відчутно впав. Тоді (наприкінці 2015-го року) Денису Бігусу прийшла чудова ідея з мандаринами. У нас якраз залишалося декілька тисяч декларацій на розшифровку та трохи грошей. Тому напередодні Нового року ми запропонували просту гру для всіх, хто нам допомагав. За кожну розшифровану декларацію ми купували одну мандаринку для військових шпиталів. За три тижні усі декларації були оцифровані, а Денис купив третину тонни мандаринів та поїхав роздавати їх пораненим військовим.

Окей, це був цікавий досвід, але Новий рік буває раз на рік, а робота є кожен день. Тоді вже мені прийшла ідея, як можна розширити цей підхід та змусити його працювати день у день. Ідея ця базувалася на трьох простих принципах: свобода вибору, примноження добрих справ та гейміфікація. Що як ми запропонуємо волонтерам винагороду за зроблене? Віртуальну валюту, котру потім можна буде витратити лише на реальні добрі справи — віддати на благодійність до одного з відомих фондів. А ще додамо гейміфікацію, різні ігрові винагороди та елемент змагання. Саме так і народились «Котики».

Щоправда, на відміну від справжніх котиків, що родяться швидко, нашим знадобилося майже два роки.

Платформа

У нас вже був робочий та перевірений фреймворк «Вулик», створений на базі стеку Python/Flask/Mongo. Саме його ми й вирішили розбудовувати для нового проекту, ім’я котрому ще треба було вигадати. Почали ми з повного рев’ю наявного коду, бо увесь цей час він розвивався у хакатонному стилі, а потім пропрацював майже 3 роки. Потім мій колишній колега, один з головних розробників «Вулика» Дмитро Гамбаль зробив стовідсоткове покриття тестами ядра проекту та перевів його на Python3. І тільки після цього ми взялися за гейміфікацію.

Але спочатку розберемо власне, як працює наш краудсорсинг. Фреймворк вміє працювати з різними типами завдань (насправді, кожен тип завдання — це невеличкий плагін до фреймворка). Самі завдання завантажуються у систему вигляді батчів — набору довільного розміру, зазвичай у 200-300 завдань. Через те, що ми не знаємо наших користувачів та не можемо бути впевнені у тому, що кожен з них виконає своє завдання без помилок, всі завдання виконують декілька волонтерів, обраних випадково. Так, декларації розпізнають щонайменше три волонтери, а потім їх результати зводяться до загального за допомогою правил та опрацьовуються редактором.

За допомогою батчів ми пріоритезуємо завдання та можемо прискорювати їх обробку. Якщо завантажити у систему декілька тисяч завдань одним пакунком, то доведеться дуже довго чекати, коли вони всі будуть виконані (а потім ще й редагувати їх за раз). А якщо побити їх на порції та розподіляти завдання випадково у межах порції, то й результати можна буде отримати більш оперативно.

Зрозуміло, що у новому проекті ми не хотіли обмежуватися тільки деклараціями. У нас ще є декілька тисяч старих паперових декларацій (включно з раритетами, як от декларація Юлії Тимошенко за 1997 рік), колись і вони всі будуть зацифровані. Але виконувати постійно одне й те саме завдання доволі нудно. Тож на платформу додали завдання з розпізнавання декларацій зв’язків суддів, а невдовзі плануємо додати ще кілька різних типів завдань від різних організацій.

Гейміфікація

Очевидно, що різні типи завдань вимагають різного обсягу часу від волонтера, а відповідно — різної винагороди. Окрім того, для заохочення або прискорення виконання якогось із завдань було б непогано мати можливість ще й варіювати винагороду для різних батчів. Сама винагорода, яку ми ввели, складається з двох компонентів — балів та «ігрової» валюти, котра врешті-решт конвертується в реальну.

Щоб запобігти зловживанням, коли хтось навмисно відправляє майже порожні форми або мотлох, ми нараховуємо ігрову валюту на умовний депозит. І тільки коли увесь батч буде виконаний, ця валюта доступна волонтеру для пожертв на фонди. Окрім того, це ще й дієвий спосіб повертати людей на сайт.

Кількість балів, що нараховується за виконане завдання, теж залежить від типу завдання та конкретного батчу. Чим більше очок, тим вищий рівень, тут все стандартно.

Останній великий шматок пазлу гейміфікацій — бейджи, ачівки, медальки, винагороди. Наразі та модель, що ми використовуємо, дозволяє нараховувати ачівки як за роботу взагалі, так і за успіхи в якомусь конкретному проекті. За кожною ачівкою стоїть гнучке правило, котре можна змінювати в адмінпанелі проекту. Наприклад: волонтер розшифрував 5 декларацій за один день. Волонтер працював 7 днів поспіль. Волонтер працював чотири вікенди тощо. Окрім красивої медальки кожна ачівка має свій бонус очок.

Ще одна модель для заохочення нових волонтерів, яку ми додали за день до офіційного запуску, — запрошення друга. Коли за твоїм реферальним посилання хтось реєструється та виконує хоча б одне завдання, ти отримуєш невеликий бонус в ігровій валюті, котрий відразу можеш віддати на благодійність.

Як не кумедно, але одна з найбільших проблем у нас була саме з назвою. Внутрішня назва проекту була «Котики» (або ніндзя-котики, що виникають нізвідки, роблять добро та зникають). Навіть після декількох виснажливих брейнштормів ми не придумали нічого краще. Так і залишилися котики котиками. Вже за цією назвою було розроблено логотип, брендинг та айдентику веб-сайту, відповідно всі ачівки в нас теж з котиками і мають «котячі» назви. Та й сама назва вийшла доволі вдалою. Вона гарно працює у різних закликах до користувача: будь котиком, допомагай, віддай котиків добрим людям на добрі справи тощо. Внутрішня ігрова валюта теж стала «котиками» замість гривень.

У різний час над проектом працювали:

  • Денис Бігус, ідейний натхненник та product owner;
  • Дмитро Чаплинський, тобто я;
  • Дмитро Гамбаль, що займався розробкою оригінального фреймворка та ігровою механікою;
  • Андрій Турик, що закрив питання дизайну та фронтенду;
  • Катерина Жук, що опікувалася спілкуванням з фондами та питаннями благонадійності;
  • Ольга Тургенева та Ігнат Зайцев, котрі намалювали усіх котів, що ви бачите на сайті;
  • багато інших працівників і ще тисячі волонтерів.

Команда Bihus.info

Результати і плани

Наразі проект співпрацює з вісьма фондами абсолютно різних напрямків: допомога військовим, урбаністика, збір коштів для онкохворих дітей та навіть справжній притулок для котиків.

Доволі довго проект пробув у статусі напіввідкритої деми. Це допомогло протестувати ігрову механіку, знайти помилки, що не були покриті тестами, та зібрати фідбек.

Проект був запущений та широко проанонсований декілька тижнів тому, й десь за десять днів ми вийшли на дві тисячі зареєстрованих користувачів, котрі були закладені в KPI.

Зараз більш ніж 5600 користувачів повністю розшифрували дві з половиної тисячі декларацій про статки та доходи та близько тисячі декларацій родинних зв’язків суддів. Зароблено більше 28 тисяч гривень, з них майже одинадцять вже перевели на фонди. З лідерів серед фондів — «Повернись живим», «Таблеточки» та притулок для тварин «Угольок».

Ми ж в свою чергу обробляємо отримані дані для їх подальшої публікації та шукаємо нові типи щодо завдань як серед волонтерських/недержавних організацій, так і для бізнесу.

Післямова

Взагалі краудсорсинг працює, й працює прекрасно, якщо дотримуватися декількох простих правил:

  • Завдання, які ви віддаєте на краудсорсинг, мають бути невеличкими за обсягом. Навряд чи хтось буде витрачати свій час, виконуючи величезні завдання, котрі потребують 4-8 годин. Ідеальний обсяг — 3-10 хвилин на завдання. Окрім того, це дозволить вам вхопити результати навіть від тих людей, що зайшли один раз та витратили півгодини свого часу, а потім пішли від вас назавжди. Таких доволі багато, тому з цих крихт складається суттєвий відсоток того, що було зроблено в цілому.
  • Якщо ви залучаєте волонтерів звідусіль, ваші завдання мають бути простими та не вимагати якихось професійних здібностей. В ідеалі їх має бути в змозі виконати ваша мама (чи бабуся, якщо вона користується комп’ютером).
  • Спробуйте виконати декілька завдань самі. Це дасть вам розуміння процесу та дозволить об’єктивно оцінити перші два пункти.
  • Навіть після зацифровки ви отримуєте відносно шумні дані, котрі ще треба зводити редактору. Тож ваша форма має пропонувати якомога більше способів зменшити цей шум: підказки, автодоповнення, випадаючі списки тощо.
  • Слухайте ваших користувачів. Зазвичай ми не знаємо їхніх імен. Ми ніколи не бачили людей, котрі в нас зробили тисячі завдань. Але в нас є зворотній зв’язок з ними, та ми втілюємо їх побажання.
Похожие статьи:
По моей личной статистике, в каждом втором резюме встречаются ключевые фразы: умение работать в команде, креативность,...
Єдиний електронний реєстр військовозобов’язаних «Оберіг» вже функціонує та постійно наповнюється інформацією. Про...
В начале хотелось бы представиться с профессиональной стороны: я не являюсь супер-мега гуру проектного...
— Какой язык программирования учить?— Английский.© частый диалог на Форуме По данным портрета...
[DOU Hobby — рубрика о нетехнических проектах IT-специалистов: творчество, интересное хобби и другие...
Яндекс.Метрика